Високопреосвященний владика спочив на 69-му році життя.

15 вересня 2021 року відійшов до Господа митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій. Архієрей спочив на 69-му році життя після важкої, тривалої хвороби.

Високопреосвященний Варфоломій (в миру – Віктор Володимирович Ващук) народився 1 березня 1953 року в с. Городнє Любомльського району Волинської області в селянській родині.

У 1975 році вступив до Одеської духовної семінарії, у 1979-му – до Московської духовної академії, яку закінчив у 1983 році зі ступенем кандидата богослов'я.

16 жовтня 1983 року рукопокладений у сан диякона, 18 жовтня – в сан пресвітера, з 25 жовтня служив настоятелем церкви Преображення Господнього в с. Стара Вижівка Волинської області.

З 10 березня 1989 року – секретар Волинсько-Рівненського єпархіального управління, клірик Троїцького кафедрального собору м. Луцьк.

У 1989 році возведений у сан протоієрея. З 30 серпня 1989 року – настоятель Троїцького собору м. Луцьк.

22 грудня 1989 року пострижений у чернецтво з ім'ям Варфоломій на честь святого апостола Варфоломія. 18 січня 1990 року возведений в сан архімандрита.

Хіротонізований на єпископа Волинського і Рівненського 24 лютого 1990 року у Володимирському соборі м. Київ. 10 квітня у зв'язку із утворенням окремої Рівненської єпархії призначений керуючим Волинською єпархією. З 16 жовтня – ректор Волинської духовної семінарії.

C 25 серпня 1992 року – керуючий Миколаївської єпархією, з 23 червня 1993-го – Сумською єпархією, з 27 липня 1995 року – Рівненською єпархією.

23 листопада 1995 року возведений в сан архієпископа, 28 серпня 2014-го – в сан митрополита.

Владика Варфоломій ніс єпископське служіння понад 30 років, із них 26 – на Рівненській кафедрі.

Зусиллями архієрея на Волині були відкриті десятки нових храмів. Завдяки його клопотанням у жовтні 1990 року відбулося відкриття у Луцьку духовного училища, яке через рік отримало статус семінарії.

Особливу увагу він приділяв розквіту чернецтва. За час його керування в Рівненській єпархії було відкрито і відроджено 16 монастирів і чернечих скитів.

Владика Варфоломій палко любив свою паству і Батьківщину. За ревне служіння Українській Православній Церкві він був неодноразово відзначений церковними орденами, за багаторічний внесок у розвиток духовності та миру в українському суспільстві – світськими нагородами.

Останні роки владика Варфоломій мужньо переносив важке випробування, пов’язане з хворобою. Однак, попри фізичні немочі, він прагнув ревно звершувати своє архіпастирське служіння, молитвою і проповіддю охороняючи ввірену йому паству від церковних розколів та інших гріховних спокус. Його відхід у вічність здійснився в мирі з усіма після звершення Таїнства Соборування і прийняття Святих Христових Таїн.