Як правильно зустріти свято Вознесіння Господнього – митрополит Антоній (Паканич).

Вознесіння – свято особливе, коли ангели наближаються до людей.

Але це відбувається тільки з тими, хто правильно і гідно відзначає цей день.

«Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!… Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх» Іс.1:13).

Що означають ці слова?

Те, що для більшості з нас свята звучать лише в земній площині, вони не підносять нас вгору, за Христом, а приземляють. Ми тільки ще більше обтяжуємося ними, применшуючи справжнє святкове звучання, віддаляючись від Бога.

Господу не потрібні наші святкові атрибути, Йому необхідно наше серце, радісне в Ньому:

«Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його! Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах! Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті! Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних! Все, що дихає, хай Господа хвалить!»

Ось це свято! Бенкет радості! Але як важко цього досягти.

З року в рік ми проходимо коло свят, і вони стали для нас чимось звичним, буденним. Душа свята губиться за мішурою, за зовнішньою картинкою, сформованими традиціями, нехай навіть і благочестивими.

І ми з разу в раз пропускаємо те неземне, що є камертоном святкового дня, його вищим, досконалим звуком.

Цього звучання в повній мірі не досягне той, в кому світ не розп'явся. Для Господа важливо не наше приношення в цей день, а внутрішнє розташування, зречення від суєтних турбот світу, зосередження на вищих глибинах і сенсах життя.

Таке зречення вимагає надзусиль і сверхволі, яка вже буде не людської природи, а Божественної.

До такого звучання нас сьогодні закликають ангели.

Вознесіння Господнє – це свято ангелів, які зустрічають на небі свого Творця і Царя в людському тілі.

Церковні співи сьогоднішнього свята наповнені ангельськими вигуками: «піднімайте, врата небесні, свої затвори вище, приймайте Царя слави».

«Радійте, ангельські чини, передавайте з рук в руки переможця смерті на щитах переможних. Алілуя».

І ми, слідом за Господом, з хвалебними піснями і радісними серцями висуваємося в дорогу. Шлях у життя вічне, який відкрив нам Господь через Своє славне Вознесіння.

Життя земне після Вознесіння Господнього – не самоціль, попереду сяє світло життя вічного.

Записала Наталя Горошкова