Висловлена позиція щодо заяви Патріарха Константинопольського Варфоломія про статус Української Православної Церкви.

Низку важливих рішень ухвалив Священний Синод Української Православної Церкви на засіданні під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, що відбулося в резиденції Предстоятеля УПЦ на території Святої Успенської Києво-Печерській Лаврі 9 грудня 2020 року, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Участь у підсумковому засіданні взяли постійні члени Священного Синоду: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан, секретар Священного Синоду УПЦ, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, а також тимчасові члени Священного Синоду: митрополит Тульчинський і Брацлавський Іоанафан, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій і архієпископ Конотопський і Глухівський Роман.

Перед початком роботи учасники засідання молитовно пом'янули архієреїв Української Православної Церкви, котрі спочили у 2020 році – митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Дмитрука) і митрополита Іоанникія (Кобзєва).

Блаженніший Митрополит Онуфрій вручив Високопреосвященнішому митрополиту Одеському і Ізмаїльському Агафангелу, який має першість серед членів Священного Синоду і є найстаршим архієреєм Української Православної Церкви, орден «Різдво Христове» – за заслуги перед Українською Православною Церквою та з нагоди 45-річчя архієрейської хіротонії.

Під час засідання були розглянуті поточні питання життя Церкви й заслухані звіти Синодальних установ.

Священний Синод висловив позицію щодо заяви Патріарха Константинопольського Варфоломія відносно статусу Української Православної Церкви. Члени Синоду констатували, що така заява є загрозою для збереження релігійного миру в Україні й поглиблює кризу у світовому Православ’ї. Синод вкотре наголосив, що дії Константинопольського Патріархату з легалізації українських розкольників та намагання видати їх за канонічну Церкву є незаконними та антиканонічними. Саме Українська Православна Церква веде свою спадкоємність від Київської Митрополії, що була створена в 988 році. В той час як «УАПЦ» і «УПЦ КП», на базі яких постала «ПЦУ», є новоствореними структурами, які відкололися від Української Православної Церкви.

У зв’язку з цим, Священний Синод зазначив, що Константинопольський Патріарх не має жодних підстав робити будь-які заяви щодо Предстоятеля Української Православної Церкви. Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій ніколи не перебував в юрисдикції Константинопольського Патріархату, а тому рішення цієї Церкви щодо нього не мають жодних канонічних підстав. Блаженніший Митрополит Онуфрій жодним законним церковним судом не відсторонювався від керування Київською Митрополією і Українською Православною Церквою, а відтак немає жодних підстав говорити про те, що він втратив свої повноваження як канонічно обраний та інтронізований Митрополит Київський і всієї України.

На переконання членів Синоду, намагання Патріарха Варфоломія диктувати свою волю іншим Помісним Церквам не відповідає православній екклезіології. А його амбіції, антицерковні дії та їхні наслідки потребують обговорення та принципової оцінки на всеправославному рівні.

На засіданні Синоду були підведені підсумки діяльності Української Православної Церкви у 2020 році. У поточному році Церква відзначила низку визначних подій: 400-річчя відродження православної церковної ієрархії в Україні, 75-ту річницю Перемоги у Другій світовій війні, 30-річчя дарування Грамоти Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ про незалежність та самостійність УПЦ у своєму управлінні, 85-ліття з дня народження спочилого Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. А сьогодні, 9 грудня, відсвяткувала 30-річчя архієрейської хіротонії Предстоятеля Української Православної Церкви.

Після оголошення у березні 2020 року пандемії через поширення коронавірусної інфекції та запровадження карантинних обмежень, Українська Православна Церква активно долучилась до загальнодержавних протиепідемічних заходів. В умовах дії карантину в єпархіях УПЦ продовжуються збір і передача коштів для медичних закладів, закуповується, удосконалюється і передається медичне устаткування. Надаються засоби персонального захисту. Єпархії допомагають медикам, багатодітним, малозабезпеченим сім’ям та людям похилого віку.

Карантинні обмеження значною мірою вплинули, але не зупинили діяльність Синодальних установ Української Православної Церкви. Наприклад, силами соціально-гуманітарного відділу у координації з єпархіями УПЦ, надано фінансову і матеріальну допомогу медичним закладам та населенню на суму понад 2,5 мільйона гривень. Проведено збір і передачу нужденним продуктових наборів, засобів гігієни і необхідних речей. Вже передано понад 413 тон продуктів та 62 тони речей.

Попри важку епідеміологічну ситуацію, наша Церква мала тісне спілкування з Помісними Православними Церквами. Так, 17 серпня на засіданні Синоду УПЦ було ухвалено рішення провести збір коштів в єпархіях УПЦ для допомоги братній Антіохійській Православній Церкві, віряни та храми якої суттєво постраждали внаслідок вибухів у порту м. Бейрут. За три місяці було зібрано понад 2 мільйона гривень. Зібрані кошти вже передані Антіохійській Церкві.

2020 рік Українська Православна Церква закінчує з хорошими статистичними показниками: збільшилась кількість монастирів, парафій, духовних навчальних закладів, єпископату, духовенства і студентів.

На Синоді був затверджений оновлений склад Синодальної комісії по канонізації святих.

Взявши до уваги рапорт керуючого Чернівецько-Буковинською єпархією, затверджено намісника Іоанно-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря.

У відповідь на прохання керуючого Черкаською єпархією, затверджено нову редакцію Статуту Красногірського жіночого монастиря на честь Покрову Божої Матері.

До Церковного календаря Української Православної Церкви внесено святкування у п’ятницю Світлої седмиці на честь ікони Божої Матері «Володимирська-Десятинна». 29 грудня за новим стилем встановлено святкування дня пам’яті блаженного Іоанна Босого, Христа ради юродивого, який був місцевошанованим святим Київської єпархії.

У відповідь на рапорти керуючих Сумською та Олександрійською єпархіями, Священний Синод благословив місцеве шанування подвижників благочестя: преподобномученика архімандрита Аристарха (Сітало); священномучеників пресвітерів Василія Слотвинського, Феодора Статкевича, Олександра Балануци та Іакова Іллічевського.

Для богослужбового використання Синод затвердив текст служби Луганської ікони Божої Матері.

Ухвалено рішення про призначення клірика Миколаївської єпархії архімандрита Варнави (Гладуна) єпископом Новобузьким, вікарієм Миколаївської єпархії.