Не бути як все – це не бентежитися тим, що ми відрізняємося від, так званої, більшості.  Кожному відповідати за себе, а не за інших. 

Добре бути інструментом в руках Майстра, а не відбракованої деталлю, яку кидають в кут. Слід прагнути, щоб Майстер милувався своїм творінням, а не відправив його на переробку.

Натовп Христа піднес, натовп Його і розіп'яв. Тому, натовп – поганий порадник і йому не догодиш. Він легковажний і мінливий. Хто складає натовп? Найчастіше, невпевнені в собі люди, що знаходяться в пошуку.

Думка більшості має бути останнім з факторів, які впливають на нашу поведінку і свідомість. Як говорив апостол Павло: для мене дуже мало значить, як судите про мене ви або як судять інші люди. (1Кор.4:3)

На суді наша совість буде нашим головним викривачем. Тому, приймаючи будь-яке рішення, ми повинні прислухатися до тихого голосу совісті. Можливо, цей голос буде звучати одноразово, а потім замовкне. Але звучить він обов'язково у кожного.

Хто ми, якщо відняти від нас наші пристрасті? В цьому і потрібно розібратися.

Будемо творити себе, поки є час. Будемо ловити кожну можливість, дану Господом, щоб творити добро. Тільки ці моменти ми візьмемо з собою, тільки це і буде нашою справжньою реальністю.