Існує думка, що війна сприяє технологічному прогресу.  Загальновідомо, що великі наукові відкриття вимагають фінансових вливань і, часто, нерозривно пов'язані з розвитком ВПК (військово-промисловий комплекс). 

Держави готові йти на розвиток науки лише в разі, якщо результати таких досліджень забезпечать їх міцність, захист і працездатність.

Тобто повсюдно склалося так, що технологічні прориви відбуваються насамперед у сфері ВПК і лише з часом спускаються на галузі народного господарства, проникають у побут. І, природно, що всі «вершки» відкриттів пожинає ВПК, пожирає трильйони.

На жаль, світ знову втягується в гонку озброєнь – бездонну чорну діру. Це тисячі не реалізованих соціальних, економічних, культурних проектів. Якесь божевілля. І, начебто, всі це розуміють, і навіть кожна сторона декларує свою прихильність миру, але, по факту, готуються до війни.

Якщо людина і покликана до війни, то лише до духовної. До щоденної оборони і захисту своєї безсмертної душі.  Духовне життя по суті та ж війна. Ми озброюємося молитвою, зосереджуємо свою увагу, тримаємо піст, відстежуємо свої думки, слова, вчинки, очищаємо серце від зла, творимо добрі справи. Важка робота. І, якщо є діра в «стіні» нашої духовної «фортеці», зло проникає через неї в душу і завойовує простір.

У боротьбі зі злом, ефективна лише ешелонована система оборони, вибити один сегмент, кілочок і вона вразлива. Тут потрібні і малі, і великі подвиги.

Крім того, що війна це аморально, це ще й вкрай нерозумно.
Людину не можна розглядати, як ланку, шестерінку, одиницю.  Кожна людина, солдат – це долі, ненароджені діти, невідкрившиеся світу генії.

Багато хто з нас ще пам'ятають батьків і дідів, які брали участь в останній страшній війні. Як вони тягнулися до життя, до сонця, дітей і як дорожили світом і блакитним небом. Існує думка, що справжні фронтовики, які бачили війну, кричали ночами, дуже не охоче говорили про війну, не любили згадувати про неї.

Господь має владу вирішити будь-яку проблему людини, людської спільності. Просто потрібно переконати себе і зрозуміти, що тільки до Нього потрібно спрямовувати погляд, звертати свої прохання.  І все вирішиться найкращим і несподівано креативним способом.

Війна ніколи нічого не вирішує, а тільки посилює і заганяє проблему вглиб.

Записала Наталя Горошкова