Час від часу нам доводиться чути від ліберальної громадськості нарікання про те, що Церква мало і погано працює з молоддю і що молодь незабаром взагалі піде з Церкви. Про те, що Церква мало займається благодійністю і не приділяє достатньо уваги черговому новомодному ліберальному порядку (від екології до політичної активності). 

Насправді в Церкві, звичайно, є все – і робота з дітьми і підлітками, і волонтерська діяльність, і різна допомога стражденним. Але ліберальні кола все це все одно не задовольняє.

А з іншого боку, ми бачимо конкретні приклади повного беззастережного слідування всім ліберальним трендам і результати цього слідування. Давайте візьмемо до прикладу, напевно, найліберальнішу християнську деномінацію Європи – державну Церкву Швеції.

Якщо побіжно пробігтися по сторінках сайтів цієї релігійної структури, можна знайти все, що завгодно ліберальній душі – тут і різні види благодійності, і спортивні табори, і психологічна допомога кому завгодно від чого завгодно... Одного тільки не видно – Христа.

Але якби діяльність Церкви Швеції обмежувалася лише вищевказаними справами. Одночасно з цим ми бачимо і повне потурання всіляким меншинам. Іноді повідомлення преси про діяльність Церкви Швеції звучать, як страшна блюзнірська пародія. То жінка – «єпископ» Стокгольма, про яку з гордістю повідомляють, як про «першу в світі єпископа-лесбійку» наказує прибрати хрести з храму, щоб не ображати їх виглядом мігрантів-мусульман. То у вівтарі одного з храмів розміщують блюзнірське зображення толерантного «раю» з одностатевими парами. То під впливом радикальних феміністок, Шведська Церква припиняє в богослужбових текстах використовувати особисті займенники чоловічого роду щодо Бога, то одна з єпархій взагалі називає церкву Швеції «транс-церквою» і бореться за права чоловіків, які вважають себе жінками, відвідувати жіночі роздягальні і туалети…

Куди вже ліберальніше, які ще поступки «прогресивній» громадськості можна зробити? Здається, страшніше бути не може. І що ж? Це якось відбилося на відвідуванні ліберальних храмів? Безсумнівно відбилося: згідно з недавніми дослідженнями, Церква Швеції настільки швидко втрачає парафіян, що протягом найближчих десяти років з неї піде близько мільйона чоловік. Ось – плоди бездумного і божевільного потурання лібералізму. Ось – плоди вигнання Христа і Його вчення.

Чи потрібно нам це? Відповідь очевидна.

Записала Наталя Горошкова