Гоніння на УПЦ у світі розглядають як частину системної політики щодо примушення її віруючих до зміни конфесії.

Постійна місія України при ООН та інших міжнародних організаціях від імені держави надала відповідь на комунікацію Спеціальних доповідачів ООН про порушення прав віруючих Української Православної Церкви. Про це повідомила Неурядова правозахисна організація із консультативним статусом при Економічній і Соціальній Раді ООН «Public Advocacy» у спеціальній заяві 29 січня 2024 року.

Як повідомляється, текст комунікації був підготовлений трьома Спеціальними доповідачами ООН – з питань свободи релігії та переконань, з питань прав меншин, з питання права на мирні зібрання та асоціації – після вивчення звернень вірян та релігійних організацій, заяв правозахисних організацій під час 52-54 сесій Ради з прав людини ООН, особистого виступу митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова) під час розгляду доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини щодо України, а також письмових звернень керівників низки єпархій УПЦ в міжнародні структури.

У комунікації, зокрема, йдеться про кримінальне переслідування та утиск прав низки архієреїв УПЦ, про обмежувальні заходи щодо монахів та парафіян Києво-Печерської Лаври і наступні випадки розпалювання ненависті та підбурювання до насильства щодо вірян УПЦ, про обшуки СБУ в монастирях, офісах, навчальних закладах та інших приміщеннях УПЦ у Києві та 12 областях України, про рішення низки міських та обласних рад, спрямованих проти діяльності Української Православної Церкви.

У заключній частині комунікації Спеціальні доповідачі ООН заявляють:

«...ми хочемо висловити своє занепокоєння передбачуваною схемою переслідування УПЦ та її вірян, яка, як видається, пов'язана із законним і мирним здійсненням їхніх прав на свободу релігії або переконань, на свободу вираження поглядів і на свободу об'єднань, закріплених у статтях 18, 19 та 22 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП), ратифікованого державою Україна в 1973 році. Зокрема, ми занепокоєні цією моделлю залякування, про яку свідчать вищезгадані звинувачення, спрямовані проти чернечої громади УПЦ та вірян з метою змінити їхню релігійну приналежність. Це суперечить забороні на примус, закріпленій у статті 18 МПГПП. Ми також занепокоєні відповідною реакцією (у зв'язку із закликами до насильства та адміністративними санкціями, накладеними на УПЦ загалом), з якою можуть зіткнутися віряни УПЦ, що фактично обмежує їхнє право сповідувати свою релігію».

Як наголошується у заяві НПО «Public Advocacy», «текст комунікаційної заяви Спеціальних доповідачів ООН свідчить про визнання на міжнародному рівні фактів порушення прав УПЦ реалізацією системної політики щодо дискримінації цієї конфесії та обмеження прав її  ієрархії та вірян».

Правозахисники зазначають, що незважаючи на очевидний характер правопорушень, скоєних щодо вірян УПЦ протягом 2022-2023 років і в більш ранні періоди, а також «на вже сформовану позицію міжнародних правозахисних організацій про те, що відповідальність за такі дії багато в чому несе українська влада», відповідь постійної місії України при ООН та інших міжнародних організаціях, надана від імені держави Україна, є неповною, а в низці пунктів містить неточності. В НПО вважають, що згадані в комунікації та офіційній відповіді уряду України релігійні організації УПЦ «можуть подати свої зауваження щодо даних неточностей та фактів, які вони вважатимуть недостовірними».

Public Advocacy також зазначає, що комунікація Спеціальних доповідачів ООН «свідчить про те, що представникам офіційних дипломатичних міжнародних організацій відомий весь спектр порушень прав віруючих і вони розглядають масове припинення прав релігійних організацій на землю рішеннями органів місцевої влади, відкриття справ проти релігійних лідерів, застосування до них санкцій, позбавлення прав користування храмами та їх силові захоплення, риторику ненависті щодо УПЦ та її віруючих – як частину системної політики щодо примусу віруючих УПЦ до зміни конфесійної приналежності, що, без сумніву, є порушенням норм міжнародного права і є очевидним фактом».

На думку правозахисників, Українській Православній Церкві слід продовжувати відстоювати свої права на міжнародному рівні.

«Релігійні організації УПЦ наразі мають можливість представити свої заперечення та додаткові аргументи в процесі міжнародного захисту своїх прав, зокрема, виходячи зі змісту відповіді, наданої урядом України на міжнародний комунікаційний запит ООН, або у форматі індивідуальних заяв, адресованих безпосередньо Спеціальному доповідачеві з питань свободи релігій та переконань, а також до Ради з прав людини ООН», – зазначає НПО «Public Advocacy».