Господь нагороджує спасінням навіть тих, хто прийшов до Нього в останню мить свого життя.

Спасіння – це дар Божий, який людина не може собі заслужити у Бога. Про це сказав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у проповіді під час Божественної літургії у храмі преподобного Агапіта Печерського Святої Успенської Києво-Печерської Лаври 15 вересня 2024 року, в Неділю 12-ту після П'ятидесятниці, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Пояснюючи віруючим євангельське читання про багатого юнака (Мф. 19:16-26), Предстоятель зауважив, що коли людина має певне майно, але ставиться до нього не як до своєї надії, а як до засобу творити добрі справи, то ця людина може підійматися до високих ступенів духовної досконалості. Проте на шляху духовного вдосконалення є такий етап, коли людина повинна іти далі так, як прийшла у цей світ, – без нічого.

«У цей простір досконалості людина входить без нічого. Тобто не володіючи матеріальними великими благами, а лише тим, що потрібно для життя. Надлишки там вже обтяжують людину», – наголосив Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Архіпастир звернув увагу, що апостоли дуже здивувалися, почувши слова Господа про те, що «легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже» (Мф. 19:24-25). Апостоли розмірковували, що багатий може нагодувати бідного, допомогти хворому у лікуванні тощо і таким чином заслужити собі спасіння. Але Спаситель їм відповідає: «Людям це неможливо, Богові ж усе можливе» (Мф. 19:26).

«Тобто Господь говорить, що спасіння – це дар Божий, який людина не може собі заслужити у Бога», – пояснив Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Дар спасіння, продовжив Предстоятель, Творець дає і тим, хто працював Йому від своєї юності, і тим, хто приходить до Бога тільки в середньому віці, а є такі, які наприкінці свого життя приходять до Господа, як благорозумний розбійник, і отримують від Бога дар спасіння.

Разом із тим Архіпастир пояснив, чому важливо прагнути прийти до Бога якомога раніше:

«Людина, яка прожила з Богом від юності, постійно користується Божим миром, даром, радістю духовною. А людина, яка прожила в гріхах нерозкаяних, постійно мучилася в душі, страждала. Вона цього, може, і не розуміла до кінця, але вона постійно перебувала в таких випробуваннях і муках».

На завершення проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій побажав усім віруючим постійно трудитися у своєму духовному вдосконаленні та отримати від Бога великий дар спасіння на Небі.