Сьогодні Україна, завтра Македонія післязавтра Південний Кавказ, попереджає священик Миладін Митрович.

Складна та болісна ситуація, у якій опинилися віруючі канонічної Української Православної Церкви через захоплення храмів розкольниками, – це прямий результат непродуманого рішення Вселенського Патріарха Варфоломія. Про це заявив священик Миладін Митрович, настоятель храму Василія Острозького в Баня-Луці, керівник Представництва Імператорського Православного Палестинського товариства в Республіці Сербській.

У своїй статті «Варфоломіївський сепаратизм» автор зазначає: саме на совісті Константинопольського Патріарха лежить відповідальність за поділ православного світу і за жорстокі страждання, з якими православні віруючі в Україні стикаються щодня. Видаючи томос українським розкольникам, глава Фанара «роздзвонив на всі дзвони», що таким чином він планує подолати розкол, проте нинішня ситуація свідчить про протилежне – томос призвів до ще більшого хаосу в українському суспільстві.

«Крім того, неканонічні дії Варфоломія порушили єдність Помісних Православних Церков, які тепер поділені на два табори – тих, хто перебуває в меншості та визнає український томос, і тих, хто в більшості, хто публічно підтримує Московський Патріархат як єдину канонічно заслуговуючу довіру Церкву, яка здійснює свою юрисдикцію на території України», – пише священик Миладін Митрович.

За його словами, «давати томос розкольникам – це, по суті, цинічне й антиканонічне завоювання канонічних територій інших Помісних Православних Церков».

«Сьогодні це Україна, завтра це буде Македонія, післязавтра це буде Південний Кавказ і так далі до нескінченності», – попереджає клірик Сербської Православної Церкви та наводить приклади діяльності Константинопольського Патріархату в інших країнах.

У листопаді цього року Патріарх Варфоломій офіційно приймав делегацію розкольницької та неканонічної церковної структури з Македонії. На Південному Кавказі розкольницька сепаратистська церковна організація архімандрита Дорофея вже заявляє, що активно працює над організацією зустрічі з Варфоломієм (хоча ця територія, Абхазія, канонічно належить виключно Грузинській Православній Церкві).

Один із розколів знаходиться на території Нагірного Карабаху, де після військового конфлікту, що нещодавно завершився, представники Константинопольського Патріархату актуалізували історію відродження Албанської Церкви, у віданні якої можуть опинитися стародавні святині Вірменської Апостольської Церкви в Карабаху. Про те, що це справді так, свідчить почастішання візитів представників Албано-удинської християнської громади з Азербайджану на територію Карабаху.

«Негативний приклад надання томосу в Україні викликав сепаратистські устремління у багатьох місцях, де знаходяться Православні Церкви, тому в найближчому майбутньому можна очікувати на нові та більш часті розкольницькі явища», – робить висновок священик Миладін Митрович.