30 років автономії Української Православної Церкви

Які зміни відбулися в Українській Православній Церкві за 30 років автономії, розповідає керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич). 

Скоро ми відзначатимемо 30-річчя отримання Благословенної грамоти Московського Патріарха Алексія II про дарування Українській Церкві незалежності та самостійності в її управлінні.

30 років – це вік духовного повноліття, це практично життя. Згадаймо, що саме в тридцять років Господь Ісус Христос вийшов на проповідь світу.

І зараз можна підвести певні підсумки. За ці тридцять відбулися і кількісні та якісні зміни.

Але це просто цифри, проте давайте згадаємо, в яких умовах відбувалося це зростання.

У перші ж роки самостійності, наша Церква зіткнулася з величезними проблемами. Колишній предстоятель УПЦ, митрополит Філарет вчинив розкол, створивши Т.зв. «Київський патріархат» і спробував відколоти від Церкви її чад. При цьому, державні структури цілком і повністю були на боці розкольників. Однак Церква вистояла.

Щось подібне сталося і через чверть століття, коли наша Церква знову пережила величезний тиск влади, що вимагала механічного об'єднання з розкольниками і підпорядкування Константинопольському патріарху.

І ось, не дивлячись на всі тиски і гоніння, Церква продовжує рости і розвиватися. Нові храми продовжують будуватися, нові громади – відкриватися. Без державної підтримки, а часом, і всупереч антицерковним чиновникам. Не за рахунок захоплень, як це ми бачимо у розкольників, а за рахунок живих людей.

І це, мені здається, головна ознака того, що Церква наша жива і Христос з нею.

Опубликовано: пт, 16/10/2020 - 12:55

Статистика

Всего просмотров 5,420

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle