Уряду пропонують обмежувати число присутніх у культових спорудах вимогою дотримання дистанції у 1,5 метри.

Великі храми і молитовні будинки не повинні стояти пусткою, коли у віруючих є потреба у душпастирській опіці та духовній розраді в складні часи карантину. Про це йдеться у зверненні Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, надісланому на адресу уряду, повідомляє Irs.in.ua.

11 листопада 2020 року Кабінет Міністрів заборонив на період дії карантину в Україні проведення релігійних заходів за участю понад 20 осіб. Однак такий узагальнений підхід, вважає ВРЦіРО, не враховує особливостей функціонування великих храмів, інших культових споруд і приміщень, пристосованих під молитовні потреби, які можуть вмістити одночасно сотні або навіть тисячі віруючих. Крім цього, введене обмеження ускладнить спроможність релігійних громад виконувати своє суспільно-важливе служіння (збір благодійних коштів, одягу та продуктів харчування для розподілу серед нужденних), що стає особливо актуальним з наближенням холодів і посиленням економічної кризи.

«Як наслідок введених обмеження, сотні тисяч віруючих не зможуть отримати належної душпастирської опіки та реалізувати своє конституційне право на свободу віросповідання. При цьому великі храми і молитовні будинки залишатимуться майже порожніми у той час, коли Уряд дозволив функціонувати кінотеатрам і театрам за умови наповнення не більше 50% передбачених місць у кожному окремому залі», – наголошується у зверненні.

Для виправлення такого дисбалансу Всеукраїнська Рада Церков пропонує:

1) у будні передбачити можливість безперервного функціонування культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні потреби, за умови їх наповненості не більше ніж 50% передбачених стаціонарних місць для сидіння;

2) релігійні заходи у приміщеннях без стаціонарних сидінь та на відкритому повітрі доцільно обмежувати не конкретною кількістю осіб, а вимогою дотримання безпечної фізичної дистанції щонайменше у 1,5 метри між присутніми.

Раніше такий підхід був узгоджений і запропонований уряду до впровадження Міністерством культури і інформаційної політики, Державною службою з етнополітики та свободи совісті, лідерами найбільших християнських Церков.