Папа Римський і одностатеві союзи. Як на це реагувати?

Коментар митрополита Антонія (Паканича), керуючого справами Української Православної Церкви.

В одній з наших недавніх бесід ми вже говорили, наскільки небезпечно і як далеко можна зайти, потураючи духу світу цього. Тоді деякі релігійні лідери дуже жваво відгукнулися на радикальний антирасистський рух, який зараз дуже популярний в західному світі і поспішили так чи інакше його підтримати, в тому числі і розміщенням в церкві зображення чорношкірого Христа.

І ось новинні колонки знову затріпотіли від заяви Римського Папи.  У показаному днями в Італії документальному фільмі про Папу Франциска, він висловив свою думку про представників нетрадиційної сексуальної орієнтації: «вони діти Божі і мають право на сім'ю. Ніхто не повинен бути відкинутий або нещасний через це. Ми повинні створити закон про громадянські союзи, щоб вони були захищені законом».

В одній цій фразі вже є ряд протиріч. Зрозуміло, всі ми діти Божі – і праведники, і грішники і всіх судитиме Господь. Але що означає «всі мають право на сім'ю»? Сім'я – це Божий дар, піднесений нашим прабатькам одночасно із заповіддю: «плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею» (Бут.1:28). З християнської точки зору сім'я і її основа – шлюб, це союз чоловіка і жінки. Про яку ж сім'ю говорить Папа Римський? Сім'я на основі так званих «одностатевих союзів» Церквою однозначно прийнята бути не може і ніякі відмовки в стилі: «ніхто не повинен бути відкинутий або нещасний через це», в даному випадку не працюють. Ми знаємо, що істинного щастя людина може досягти лише в єднанні з Господом, а не в гріховному єднанні, що задовольняє хіть.

Також не зрозуміло, чому Папа Франциск настільки сильно турбується створенням закону про «громадянські союзи», яке взагалі подібні закони можуть мати відношення до Церкви?  Питань багато і всі вони зависають в повітрі…

Далі-більше. У фільмі Папа Франциск спілкується з «одностатевою парою» і рекомендує залишити побоювання і приходити до церкви з дітьми «незважаючи на чиєсь обурення». І тут теж багато питань. Чи потрібно приводити дітей до церкви? Звичайно. Але як візит до церкви зможе вплинути на дітей, які щодня бачать «батьків», що публічно живуть у гріху, тим більше, що цей гріх вже і гріхом не називається...

Зараз можна почути багато слів на захист Папи Франциска, що його неправильно зрозуміли, що він просто проявляє християнське милосердя. Насправді християнське милосердя полягає в приведенні грішника до покаяння, а не в потуранні його гріхам. Жалість, не означає Виправдання. Є давній принцип «люби грішника, але ненавидь гріх» – чи бачимо ми тут його? На жаль, ні.

І ще. Деякі дивуються, як можна всерйоз обговорювати заяви Папи Римського, коли у нас зараз безліч розлучень, абортів та інших негативних факторів. Мені здається, це своєрідне фарисейство. Адже Церква точно так же засуджує і розлучення і аборти. Завдання Церкви свідчити про істину в будь-якому місці і у нас і в усьому світі. І якщо ми будемо ігнорувати підміну християнських цінностей богоборчим по суті культом толерантності, ця напасть скоро прийде і до нас.

Опубликовано: чт, 22/10/2020 - 12:09

Статистика

Всего просмотров 5,893

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle