Події на Кіпрі засвідчили факт, який не підлягає сумніву – всеправославної єдності більше не існує.

Недавні події на Кіпрі засвідчили один факт, що, на жаль, вже не підлягає сумніву. Всеправославної єдності більше не існує. Більш того, православний світ зіткнувся з новим і дуже небезпечним розколом. Його основою є спрага одноосібної влади, а головним інструментом – готовність не рахуватися з канонами, правдою і совістю в процесі досягнення мети.

Зараз на наших очах створюється неповноцінна і шкідлива копія світового Православ'я. У цій паралельній системі природним і нормальним вважаються такі аспекти, як перекручення канонів, легалізація розкольників, співслужіння з особами, які не мають дійсного рукоположення, попрання соборного формату церковного управління. Все те, що ще зовсім недавно здавалося немислимим і неможливим.

А адже за спиною цієї дійсності вже маячать нові орієнтири. Йдеться про подальше вихолощування православної еклезіології, відкрите співслужіння з представниками інших конфесій, погодження з ЛГБТ-культурою, що нав'язується тощо.

Чи розуміє керівництво тих Церков, яке веде їх в створюваний симулякр світового Православ'я, що уникнути подальшого падіння просто не вдасться? Адже якщо ти вже стрибаєш в прірву, то на шляху вниз зупинитися однозначно не вийде.

Чи розуміє керівництво відповідних Церков те, що участь у великих геополітичних і політичних іграх має свою ціну? Наприклад, чи зможуть вони відмовити певним зовнішнім силам, якщо ті зажадають забезпечити церковну підтримку процесам просування інтересів ЛГБТ? Чи вистачить їм мужності сказати «ні»? Дуже в цьому сумніваюся, враховуючи те, як вже прогнулися деякі першоієрархи в питанні визнання розколу.

Отже, потрібно говорити про кризу, що відбувається в світовому Православ'ї, не про як якесь протистояння між «грецьким» і «слов'янським» світами. Або бій за адміністративні церковні кордони.

Все набагато складніше і гостріше. Фактично відбувається великий розкол, який затягує за собою в воронку паралельної справжньому православному світу системи все більше і більше Помісних Церков.

Саме тому суть нинішньої кризи можна звести до боротьби тих, хто хоче створити свою, зручну і відповідну власним інтересам версію Православ'я, з тими, хто бажає зберегти вірність Православ'ю.

Це повинен розуміти кожен священнослужитель і кожен, хто вірує в будь-якій Православній Церкві. І на підставі цього розуміння здійснювати свій вибір – чи залишатися в числі вірних Богові або йти на компроміс зі своєю совістю і ставати частиною симулякра Православ'я.

Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній,
керуючий справами Української Православної Церкви

Vesti.ua