Поруч зі святими зображені вбиті воїни та мирні громадяни.

У храмі монастиря Каона Шабацької єпархії Сербської Православної Церкви написано нову фреску, що зображує сербських воїнів, ченців та мирних жителів, які загинули від рук албанських екстремістів у Косово.

Серед зображених перша ліворуч у верхньому ряду – Бранка Джукич, 18-річна школярка, закатована та вбита двома албанцями у вересні 1975 року. Батько Раде розшукував зниклу доньку по лісах і полях і знайшов її мертвою, у розірваному одязі, на лісовій дорозі. Про те, що Бранку тепер зображено на монастирській фресці, повідомила у Twitter її онукова племінниця Ніна.

Жінка також розповіла, що перший ліворуч у нижньому ряду – священик Харитон, викрадений АВК (т.зв. Армією Визволення Косово) 16 червня 1999 року на вулиці в Призрені. Обезголовлене й понівечене тіло священика було знайдено на околицях міста 8 серпня 2000 року. Голову отця Харитона так і не знайшли. Серед численних жертв косовсько-метохійської трагедії були ченці з монастиря Святих Архангелів і священик Стефан, які також жорстоко постраждали від албанських терористів під час кривавих етнічних чисток, коли міжнародні сили КФОР вже перебували в Косово і Метохії. Священнослужителів викрали і по-звірячому вбили.

Також на фресці зображені сербські воїни, серед яких – Срджан Перович, капітан Печської поліції, якого в народі називають «справжнім великомучеником».

Каона – чоловічий монастир в ім'я Архангелів Михаїла і Гавриїла, – розташований у громаді Володимирці поблизу села Каона. Найближче велике місто Шабац знаходиться приблизно у 30 км. Обитель побудована у XIV столітті на фундаменті церкви, що датується другою половиною XI століття, і історично пов'язана з Косово. За переказами, монастир виник за часів правління династії Неманичів, також його заснування приписують Іконії, сестрі героя Косовської битви Мілоша Обилича. Переказ свідчить, що дві сестри Мілоша, Іконія та Віда, йшли за своїм братом на Косове поле. Коли всі троє вийшли на «рівну ливаду» (над нинішньою монастирською церквою), Іконія відійшла за водою, а повернувшись, сказала: «О брате мій, якого прекрасного коня я щойно бачила, ще б хороше сідло йому під стать!». У народі добрий кінь означає місце, де можна було б збудувати церкву. «Нам пощастило, сестро, – відповів Мілош, – так зроби йому сідло, і коли я повернуся з Косова поля, то допоможу тобі». Мілош героїчно загинув на полі битви, а його сестри збудували монастирі: Іконія – Каону, а Віда – монастир у Відоївиці.

Нинішня монастирська церква Архангела Михаїла зведена у візантійському стилі на фундаменті старої церкви у 1892 році за підтримки насельників афонського монастиря Хіландар. У 1945 році храм розписував художник-емігрант Андрій Біценко, який у молодості був пов'язаний із Києвом – там, на виставці-конкурсі 1914 року, він отримав свою першу нагороду за мальовниче полотно. Серед святинь Каонського монастиря зберігається частка мощей преподобної Параскеви-Петки Сербської.