Вимоги до місцевих рад ухвалювати антицерковні рішення виходили з єдиного координаційного центру.

Так званий «запит суспільства» на заборону Української Православної Церкви – це фальсифікація, що насаджувалась у регіонах із єдиного координаційного центру. Про це сказав митрополит Черкаський і Канівський Феодосій в інтерв'ю правозахиснику Олегу Денисову.

Архієрей навів приклад, як відбувалося голосування з антицерковних ініціатив в органах влади у Черкаській області.

«Черкаська міська рада ухвалювала рішення про звернення або про заборону УПЦ на території Черкаської області, або звернення до Верховної Ради про якнайшвидшу заборону УПЦ – тричі, одного разу, мабуть, видалося їм недостатньо.

Тричі приймалося таке рішення і тричі воно у дискусіях, у полеміці, що була в залі міськради, супроводжувалося дискримінаційними висловлюваннями, відвертим хамством, іноді образами щодо віруючих Української Православної Церкви. Причому депутати, ухвалюючи такі дискримінаційні рішення і використовуючи таку риторику, що розпалює релігійну ворожнечу, зовсім не відчувають себе порушниками 161 статті Кримінального кодексу України, яку, наприклад, мені, як і багатьом іншим ієрархам та священикам нашої Церкви, ставлять у провину за богословську дискусію, за викриття якихось канонічних або еклезіологічних моментів у наших опонентів – «Православної церкви України».

У даному випадку [депутатами] ухвалюється дискримінаційне рішення, що суперечить Конституції, риторика найжорсткіша – до прямих закликів до знищення Української Православної Церкви, і водночас – жодної реакції ані Служби безпеки України, ані прокуратури. Більше того, коли наші віруючі іноді приходять із заявами до поліції про те, що той чи інший публічний діяч виступив, наприклад, на місцевому телебаченні і закликав знищити Українську Православну Церкву, ці заяви не приймаються…

Щодо обласної ради, то там лише з третього разу змогли змусити депутатів ухвалити таке звернення до Верховної Ради. Чому змусити і з третього разу? Тому що в обласній раді, мабуть, більший відсоток депутатів, які мають совість і які розуміють, що відбувається в країні, і що за це їм доведеться відповідати перед Богом, а, можливо, ще й перед правосуддям тут, на землі. І тому вони, як могли, чинили опір», – розповів митрополит Феодосій.

За словами архієрея, напередодні таких голосувань до нього приходили деякі депутати, які говорили, що ті або інші рішення щодо УПЦ їх «примушують ухвалювати» і, оскільки такі постанови або звернення ні до чого не зобов'язують, не мають юридичних наслідків, вони проголосують, проте залишатимуться на боці Бога і Церкви.

«Але я казав їм: так не можна робити. І ті, у кого залишилося сумління, або не брали участі в голосуванні, або утримувалися, голосували проти. А чому не можна, навіть якщо не спричиняє юридичних наслідків таке рішення? Тому що воно формує громадську думку, з одного боку, а з іншого – саме виступає ніби громадською думкою», – пояснив митрополит Феодосій.

Як зазначив архієрей, вимоги до місцевих рад ухвалювати такі рішення виходили з єдиного координаційного центру – самі депутати про це говорили.

«І ось те, що ми припускали, зараз відкрилося насправді. Ми чуємо, як депутати Верховної Ради говорять: «Дивіться, у нас запит суспільства. 80% міськрад і облрад просять у Верховної Ради заборонити УПЦ – це запит суспільства». Це фальсифікація, а не запит суспільства! І депутати чудово знають, що цю фальсифікацію, цей штучний, фальсифікований «запит суспільства» у регіонах насаджували з Центрального координаційного центру гонінь на Українську Православну Церкву», – наголосив митрополит Феодосій.