Головне, що у нас є Євхаристія – те, довкола чого ми спасаємося, що дає втіху навіть під час скорбот, сказав архієрей.

Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій відвідав м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, щоби підтримати релігійну громаду на честь Нерукотворного Образу Спасителя, храм якої сьогодні силою захопили прибічники «Православної церкви України».

Біля огорожі оскверненої святині архієрей закликав віруючих не озлоблюватися на людей, які вигнали їх із храму, і не плутати їх із тією злою силою, яка прагне знищити Церкву Христову на українській землі.

Митрополит Феодосій висловив упевненість, що час випробувань мине, а зараз головне – молитися і продовжувати звершувати Євхаристію, якою християни спасаються, преображаються та отримують втіху навіть під час скорбот.

Нижче наводиться фрагмент звернення керуючого Черкаської єпархії Української Православної Церкви до парафіян і настоятеля храму протоієрея Іоанна Налапка.

«Брати і сестри! Ми дожили до часів, коли нам треба трохи потерпіти. Не кожному поколінню випадає можливість трошки прийняти на себе сповідницький подвиг, а ось нам із вами така можливість надана Богом. Тому трішки треба потерпіти.

Що головне треба пам'ятати? Не озлоблюватися на тих людей, руками яких діє зла сила. На цих військових, які захоплювали [храм], на поліцейських, які не діяли, навіть на представників «ПЦУ», які це все організовують – на кожного окремо не треба озлоблюватися. Це такі самі люди. У них також є діти, у них теж є батьки. Так, хтось свідомо із них служить злій силі, когось одурили, але це все люди, яким треба буде відповідати перед Богом і не треба їх сприймати як власних ворогів. Чому? Тому що за власних ворогів, Господь сказав, треба молитися і їх благословляти. Не треба озлоблюватися.

Але в той же час, не потрібно плутати цих людей, які зараз є просто зброєю тієї злої сили, яка захоплює наші храми, руйнує православні храми, і яка, якщо Господь попустить ще побути якийсь час на нашій землі, нашу Церкву і знищить, з порохом змішає, каменя на камені не залишить.

Ми вороги для злої сили тільки тому, що ми сповідуємо Христа, тільки тому, що ми є Його Церквою тут, тільки тому, що в нашій Церкві звершується Таїнство Тіла і Крові Христових. Тому для злої сили ми вороги. Ось і не треба плутати цих конкретних людей, нещасних виконавців, із тією злою силою, яка нас намагається знищити. Ось за неї молитися не треба, асоціювати себе з цією злою силою і допомагати їй не треба.

На жаль, не всі це розуміють. Ставати на один бік із цією злою силою, яка знищує нашу Церкву – це потрібно або не мати совісті, або не мати мізків.

Не треба асоціювати себе з тими людьми у суспільстві, яке бореться з нашою Церквою. Потрібно молитися: «Господи, Ти бачиш – наш спокійний тихий сад життя зруйновано. Вони нищать нас. Господи, припини це, поклади край цьому часу. Господи, забери їх кудись, звідки вони взялися». Але кожну конкретну людину – зброю в руках бісівських – не засуджуйте і не зліться на них.

Це бідні люди. Їм доведеться відповідати за те, що вони роблять. Відповідати де? Дай Боже, щоби тут, на землі, перед собою, перед законом. Якщо цього не станеться, їм доведеться відповідати перед Богом – а це найстрашніше. Це найстрашніше.

А ви, браття і сестри, тримайтеся! Головне, що ми маємо, це Євхаристія. Це те, довкола чого ми спасаємося, те, що нас не тільки преображає, але дає втіху навіть під час скорбот. І цю Євхаристію їм у нас не відібрати. Так, вони забрали у нас храм. Що залишилося у храмі – нехай залишається у храмі. Ми з Євхаристією йдемо в інші храми поки що, у свої квартири, в будинки – богослужіння відбуватиметься і триватиме Літургія доти, допоки ми з вами матимемо цю можливість. Завжди матимемо.

Отче Іоанне, як починали Ви з нуля – до нуля нині і повертаємось. Але найголовніше – Євхаристія з нами, отже, і спасіння з нами. А із храмів ми вийшли, я вірю, тимчасово. Господь, попустивши нам трохи постраждати за Його ім'я, щоб отримати потім вінець на Небі, цей час завершить. Ми повернемося до наших храмів».