Митрополит Антоній (Паканич): чим піст відрізняється від веганства?

Напередодні Великого посту з'являється привід поговорити про таке явище сучасності, як веганство. 

На перший погляд здається, що між веганством і християнством немає протиріч.

З одного боку, веганство (спосіб життя, який прагне до виключення всіх насильства щодо тварин) керується етичними спонуканнями. На думку веганів, вбивати тварин заради їжі, одягу та інших потреб – неетично.

Логіка в принципі зрозуміла. Але вегани йдуть далі, на відміну від звичайних вегетаріанців (людей, які просто відмовляються від м'яса, щоб не вбивати тварин) багато з них вимагають відмовитися від «експлуатації» представників тваринного світу, навіть там, де тварина не обов'язково побивається, наприклад, від вживання молока і вовни, проведення дослідів над лабораторними тваринами, від утримання домашніх тварин і багато іншого.

На думку веганів в стражданні тваринного світу винна людина. Частково, це дійсно так. Згідно з вченням Церкви, і смерть, і вбивство (в тому числі і тварин) прийшло в світ з гріхопадінням наших прабатьків і припиняться вони лише в оновленому світі після другого пришестя Христа. А поки в нашому грішному світі одні тварини вживають в їжу інших тварин, вбиваючи їх. Так само, як і людина, вживаючи в їжу одних тварин і використовуючи в тій чи іншій мірі – інших. Тому, просто виходячи з біологічних міркувань було б дивно вимагати повної відмови людини від тваринної їжі, залишаючи таке ж право самим тваринам.

Звичайно, християни теж відмовляють собі в їжі тваринного походження (повністю або частково тимчасово або назавжди). Але, на відміну від веганів, у християн інша мета: це не марна спроба змінити біологічні закони занепалого світу, це конкретна аскетична практика. Так, ми обмежуємо для себе вживання їжі тваринного походження на час постів для приборкання власних пристрастей. Хоча, звичайно, одним утриманням від м'яса, піст не обмежується. Піст, це час покаяння, час посиленої молитви, час найбільш уважного ставлення до ближніх. І ось тут криється докорінна відмінність християнського посту від веганства.

При всій своїй, здавалося б безмежної любові до тварин, вегани дуже не люблять своїх ближніх – тобто, людей.  Ось, що наприклад говорить про людей, які не поділяють його поглядів, один відомий веганський активіст з США Гері Юрофскі:

«У глибині душі я щиро сподіваюся, що пригнічення, тортури і вбивства повернуться до кожної байдужої людини в десять разів! Я сподіваюся, що сини випадково застрелять своїх батьків на мисливських екскурсіях. А м'ясоїди будуть страждати від серцевих нападів, які повільно вбивають їх. Кожна жінка, одягнена в хутра, повинна зазнати згвалтування, настільки жорстоке, щоб покалічити їх назавжди... І, нарешті, хай підніме іронія свою чудову голову – у вигляді дослідників тварин, які підчеплять захворювання, що калічать, і [нехай вони] болісно вмирають, тому що дослідницькі долари, які можна було б використовувати для їх лікування, були витрачені даремно на варварську, ненаукову практику вівісекції».

І це не якись одиничний прояв. Варто лише трохи почитати веганські форуми і групи в Інтернеті, щоб зрозуміти – такий умонастрій для веганів в порядку речей.

Знову ж таки, варто зазначити, що більшість веганів одночасно поділяють і всі радикальні антихристиянські рухи – за права сексуальних меншин, за нову гендерну ідеологію тощо.

Зрозуміло, немає нічого поганого в тому, щоб жаліти тварин – будь-який справжній християнин відчуває співчуття до всього творіння. Але християнам, захопленим будь-якої новомодної ідеологією, завжди потрібно запитати себе, наскільки ця ідеологія слідує за законом любові – на ділі, а не на словах. І якщо ця «любов» породжує ненависть, це означає, що дана ідеологія не від Бога.

Записала Наталя Горошкова

Теги

Опубликовано: пт, 26/02/2021 - 11:19

Статистика

Всего просмотров 6,564

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle