Людей завжди турбувало питання, як саме їм постити у тих чи інших умовах. Тим більше тепер, у наш страшний час.

Для багатьох піст – це, насамперед, позбавлення себе якихось благ, переважно щодо їжі. І з такої позиції цілком правомірне питання: якщо зараз, коли багато людей терплять злидні, може, їм і зовсім не потрібно постити?

Такий підхід, звичайно, все зводить до матеріальної площини. Але ж терпіти злидні – це не суть посту.

Постуючи, ми, перш за все, намагаємося стати ближчими до Бога, переглядаємо наше духовне життя, а для цього тимчасово і частково відмовляємось від речей, які відволікають нас від духовного життя, і це не лише скоромна їжа. Велику духовну проблему створюють також злі помисли, негативні враження, а також сам факт витрачання свого часу не на боротьбу зі своїми пороками, не на творення благих справ, не на спілкування з Богом, а на речі суєтні та минущі.

Давайте просто подумаємо, скільки часу ми витрачаємо на читання різних сумнівних блогерів. Сумнівних, бо важко буде порахувати, скільки інформації, ними поданої, не підтверджується, скільки людей вони ввели в оману, скільки ненависті поширили. Звичайно, не всі блогери такі, але чи багато винятків? На жаль ні.

Щодо ненависті, страху та інших низьких пристрастей, то соцмережі та месенджери ними переповнені до країв. А люди створені так, що здатні віддзеркалювати емоції одне одного. Якщо поставити два дзеркала одне навпроти іншого, то можна побачити безліч їхніх взаємних відображень, що йдуть у нескінченність. Так і з емоціями, і навіть із пристрастями.

Піст дає нам привід захистити свою душу від такої спокуси. Адже саме зараз душевну рівновагу і без шкідливих медіа зберегти дуже важко. Нині, коли мільйони людей регулярно залишаються без світла, тепла, води, медичної допомоги тощо – включаючи найбеззахисніших і безневинних: старих і дітей – важко зберігати самовладання. Важко, але потрібно.

Необхідно тому, що погані емоції лише руйнують і позбавляють нас сили. А сили нам потрібні, дуже потрібні. Насамперед, щоб допомогти тим, хто найбільше страждає від війни, незалежно від того, де він перебуває. Біда – вона скрізь біда. Саме така праця з чистими помислами і має стати основою нашого посту.

Хай збереже і благословить вас усіх Господь!

Записала Наталя Горошкова