У складні часи з особливою гостротою постає питання: «Якій інформації можна довіряти?» Адже всі розуміють, що зараз існує дуже багато інформації, яка від самого початку створена для того, щоб ввести в оману. І тим складніше розібратися в цьому бурхливому каламутному потоці під назвою ЗМІ.

Але зараз, здається, питання правдивості тих чи інших фактів не таке вже й важливе. Напевно, багатьох ця відповідь здивує. Як же так? Хіба знати, що правда, а що ні – не важливо?

Безперечно, важливо. Тільки біда в тому, що зараз правду дуже важко відрізнити від напівправди, недоправди, а то й зовсім – від брехні.

Тому набагато важливіше зараз не проводити розслідування та дослідження тих чи інших фактів, тим більше, що це не так і просто, як багатьом здається, а подумати про те, як ці факти відображаються в нашій душі.

Християнину завжди дуже важливо правильно розставляти пріоритети: що є єдине на потребу (Лк. 10:42), а що другорядне, а то й третьорядне.

Для будь-якого християнина найважливіше – єдність із Господом. Вона здійснюється праведним життям, виконанням заповідей, любов'ю до ближнього та участю в церковних Таїнствах. Віддаляє ж від Бога гріх.

Але гріх – це не лише те чи інше брутальне порушення Божого закону. Гріх – це й злі емоції, які призводять гнів, ненависть, спрагу помсти і т. д. Подібні почуття хоч раз у житті відчували майже всі віруючі, і кожен, хто відчув, напевно, пам'ятає, як потім важко повернутися до молитви, повернутися до богоспілкування.

Кожен з нас може досить легко перевірити, яке саме відчуття в душі викликає інформація, яку ми споживаємо. Якщо це страх, агресивність, гнів, то інформація не корисна нашій душі.

Але ж зараз, заперечать мені, більшість новин саме така. І навіть більше: ми самі у своєму власному житті бачимо жахіття, яке і без будь-яких новин справляє в нас трепет і скорботу. Як тут бути?

Так, ми слабкі. Але саме тому нам треба звернутися до Єдиного нашого Джерела сили. «…Бо сила Моя вчиняється в немочі», – говорить Господь (2 Кор. 12:9).

І тому ми можемо повністю лише покластися на Господа. Прийняти Його святу волю. Згадати, що без Нього жодна волосина не впаде з нашої голови. І з глибини своєї слабкості, своєї скорботи, усієї своєї людської недосконалості помолитися і покликати до єдиного нашого Захисника. А перед читанням будь-яких новин не поспішати, а зробити паузу на кілька секунд, перехреститися і попросити Христа зі спокоєм і смиренням, з розумом і по-християнськи прийняти читання. І так слід сприймати будь-яку інформацію.

Записала Наталя Горошкова