Від людей не особливо воцерковлених часто доводиться чути здивоване питання на адресу духовенства: якщо Бог один, яка різниця, в яку церкву ходити, чому б усім просто не об'єднатися?

На жаль, розгорнута відповідь тих, хто запитує рідко задовольняє, адже щоб зрозуміти сутність православної еклезіології, потрібно володіти певним освітнім багажем. Та й саме слово «еклезіологія» багато хто почує вперше.

Здавалося б, ситуація тупикова. На жаль, всі інші спрощені пояснення грішать неповнотою. Але все ж деякі аналогії з предметами, знайомими більшості людей, нехай і не самих богословськи підкованих, можна спробувати провести.

Церква – це лікарня людських душ, і тому найдоречніше її порівняти з медичним закладом.

Уявімо собі, що в нашій країні є якийсь найавторитетніший медичний Інститут. Колись він був заснований найвеличайшим Лікарем, з тих пір з покоління в покоління лікарів там передається традиція служіння стражденним і хворим. І, звичайно, передаються і всі необхідні медичні знання.

І раптом паралельно відкривається ще один як би «медичний» інститут. Та ось біда: «лікарі», які там працюють, – найдосконаліші шарлатани з підробленими сертифікатами. Ситуацію не рятує і те, що туди пішов працювати колись справжній лікар, свого часу вигнаний зі справжнього Інституту за порушення, несумісні з роботою доктора, і позбавлений ліцензії.

І ось уявімо, що якась частина суспільства, яка дуже поверхнево розбирається в медицині, весь час вимагає від істинного Інституту об'єднатися з шарлатанським. Чи піде на це установа, мета якої – служіння людям? Безумовно, ні! Це означає поставити під загрозу життя і здоров'я багатьох людей. Звичайно, Інститут міг би прийняти когось із співробітників шарлатанської установи, але за умови перездачі ними всіх іспитів, що підтверджують їх профпридатність і визнання своєї попередньої діяльності незаконною (і час від часу такі факти трапляються). Але горезвісна «громадськість» весь час вимагає об'єднання з шарлатанами... Чи не знайома ситуація?

А тепер продовжимо аналогію. Уявімо собі ще один цілком собі законний інститут, який з якихось аж ніяк не медичних причин, а заради розширення власного впливу або ще через щось раптом вирішує взяти під своє крило згаданих нами шарлатанів. Вони оголошуються філією даної установи, і їм видається ліцензія. Але ніхто цих псевдодокторів не перевіряє на відповідність лікарської діяльності, не вимагає скласти іспити, визнати свою минулу сумнівну практику незаконною. Просто так видали сертифікати – і все.

Чи перестане така «філія» бути шарлатанською конторою? Зрозуміло, ні. Адже ніякий, навіть самий визнаний сертифікат не зможе компенсувати невігластво і обман. Хіба тільки сам інститут, що видає сертифікати шарлатанам, зашкодить своїй репутації і з нього почнуть бігти лікарі, які мають совість.

Порятунок людських життів для справжніх лікарень – це найважливіше. Що ж тоді говорити про Церкву, яка рятує самі людські душі не для тимчасового земного життя, а для життя вічного?

Записала Наталя Горошкова