Відповідає Андрій Музольф, викладач Київської духовної академії. 

У нашій традиції існує практика недопускання жінок у вівтар. Однак, в даному питанні варто зробити наступне уточнення. Жінки не допускаються в вівтар не тому, що вони в чомусь гірше за чоловіків.

Якщо почитати стародавні церковні правила, ми можемо зустріти там таке зауваження. Так, 69-е правило IV Вселенського Собору говорить: «нікому з усіх, що належать до розряду мирян, та не буде дозволено входити всередину священного вівтаря». Зазначене в цьому правилі слово «нікому» показує, що заборона на перебування у вівтарі стосується всіх не-священнослужителів, тобто, мирян, незалежно від їх статі і віку. Отже, до вівтаря не допускалися однаково і жінки, і чоловіки. А той факт, що священнослужителем міг стати тільки чоловік, робили можливість входження у вівтар для жінки ще менш імовірною.

Заборона жінкам входити в вівтар зовсім не є абсолютною і категоричною. Так, наприклад, в інших помісних Церквах, наприклад, в Румунії, є така традиція, що після освячення храму всі моляться, і чоловіки, і жінки, можуть увійти до вівтаря і навіть прикластися до Престолу.

У нашій Церкві так само існує практика допускання жінок у вівтар. Але це практика характерна в основному для жіночих монастирів. При чому, в вівтар допускаються не всі жінки, а тільки досягли певного віку, коли в організмі жінки закінчуються процеси, пов'язані з місячними.