Книга включає 246 документів, 200 з них ніколи не публікувалися.

Презентація збірника «Возз'єднання Київської митрополії з Руською Православною Церквою. 1676-1686 рр. Дослідження і документи» відбулася в соборному Храмі Христа Спасителя у Москві 16 вересня 2021 року. Захід пройшов в межах конференції «Світове Православ'я: першість і соборність у світлі православного віровчення», повідомляє Patriarchia.ru.

Збірник підготовлений Церковно-науковим центром «Православна енциклопедія» як історико-канонічна відповідь на події, пов'язані з заявою з боку Константинопольського Патріархату про «скасування» синодального рішення 1686 року щодо переходу Київської митрополії в юрисдикцію Руської Православної Церкви і «визнання автокефалії» розкольницького формування «ПЦУ». Книга включає 246 документів, з яких 200 ніколи не публікувалися.

Як зазначив на презентації голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, видання являє собою найбільш повне зібрання документів з історії возз'єднання Київської митрополії з Руською Православною Церквою в 1686 році.

«Цей колективний труд об'єднаний високою ідеєю: на прикладі однієї важливої, але приватної проблеми церковних і дипломатичних взаємин продемонструвати єдність Руської Церкви, а також духовну, цивілізаційну й історичну єдність народів Святої Русі в об'єктивному світлі документів та історичних фактів», – підкреслив митрополит Іларіон.

Голова ВЗЦЗ звернув увагу, що акт передачі Київської митрополії в юрисдикцію Московського Патріарха в 1686 році був закріплений Синодальним рішенням Константинопольської Церкви й отримав негайне визнання всіх Помісних Православних Церков. Корпус виданих документів, за словами архієрея, «зайвий раз доводить, що ні в переговорах російських дипломатів з Константинопольським Патріархатом щодо питання про передачу Київської митрополії, ні в листуванні зі Священноначалієм та політичним керівництвом Лівобережжя, ні в самих документах Константинополя, що підтверджують цю передачу, не було і мови про її нібито тимчасовий або обмежений характер».

Керівник Церковно-наукового центру «Православна енциклопедія» Сергій Леонідович Кравець у своєму слові нагадав, у наскільки складних історичних умовах ухвалювалося рішення про повернення Київської митрополії в Руську Православну Церкву: це і вкрай важке становище православних під владою Речі Посполитої, примушування їх до унії з Римом, і той факт, що в певний момент на даній території не залишилося жодного православного ієрарха. А в 1676 році (саме цією датою розпочинається добірка документів у книзі) в Речі Посполитій православним було заборонено спілкуватися з Константинопольським Патріархатом під загрозою кари та конфіскації майна. «Після того казати про якийсь вплив Константинопольського Патріархату на ситуацію в Київській митрополії неможливо, тому що це було прирівняне до державної зради», – констатував С.Л. Кравець.

Як зазначив учений, рішення про прийняття Київської митрополії назад до складу Руської Православної Церкви давалося нелегко, але «було абсолютно очевидно: Московська держава як єдина суверенна православна країна зобов'язана захистити православних у Речі Посполитій, тим більше, православних, які раніше були невід'ємною частиною Руської Церкви».

«Важко говорити, що могло б бути, якби цього (возз'єднання Київської митрополії з Руською Церквою – прим.) не відбулося, але я чомусь упевнений, що якби не було цього захисту – політичного, юридичного, якби не було величезної економічної підтримки, яку Московська держава і Руська Церква стали надавати Православ'ю на землях Речі Посполитої, воно було б знищено уніатством до кінця. І якоюсь мірою це усвідомлювали і в Константинопольській Церкві, бо в одному з послань йдеться, мовляв, ми передаємо Київську митрополію в Руську Церкву, бо не хочемо відповідати перед Божим Престолом за знищення православних», – сказав С.Л. Кравець.

Заступник Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви протоієрей Миколай Данилевич, звертаючись до учасників презентації за допомогою відеозв'язку, наголосив на важливості видання і згадав, що збірник був представлений також у Києві і викликав дуже великий інтерес як на рівні фахівців, так і на рівні церковного народу.

Згадуючи антиканонічні дії Константинопольського Патріарха в Україні, протоієрей Миколай Данилевич зазначив, що «зараз, коли пристрасті вщухли і вляглися, настав час спокійно осмислити кризові теми в міжправославних стосунках, еклезіологічні питання, йти саме церковним, а не політичним шляхом».

Із жалем констатувавши, що в православному світі поки що немає загальної готовності до соборного вирішення наявних питань, священик підкреслив: «Церковна історія триває. І треба вирішувати проблеми, які назріли».

«Велике спасибі за цю працю і за сьогоднішню конференцію, за те, що Руська Православна Церква стоїть флагманом православного світу у відстоюванні канонічного порядку. Дай Бог, щоби в подальшому всі ці труди привели до вирішення проблем, які у нас є», – резюмував протоієрей Миколай Данилевич.