Перешкоджаючи проведенню богослужінь, Заповідник порушує Конституцію України та міжнародне право.

Обмежуючи час перебування віруючих на території Нижньої Лаври, де діє чоловічий монастир, Заповідник перешкоджає проведенню богослужінь, що є прямим порушенням Конституції України. Про це заявив Юридичний відділ Української Православної Церкви у відповідь на лист Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» №04-24/396 від 25 квітня 2023 року щодо скорочення часу відвідування монастиря.

Як зазначив Юрвідділ, богослужіння в храмах Святої Успенської Києво-Печерської Лаври розпочинаються о 5.30 ранку, а вечірні служби завершуються після 19.00, «що є багатовіковою всесвітньою православною практикою». Окрім служб, духовенство щодня звершує таїнства, обряди, читання акафістів, треби. Для підготовки до початку богослужінь та після їхнього звершення священнослужителям та мирянам потрібен додатковий час.

«Відповідно, обмеження які встановлені Національним заповідником щодо входу/виходу відвідувачів на територію Нижньої Лаври з 8.00 до 18.00, є протиправною перешкодою у проведенні богослужінь. Незаконні дії посадових осіб державної установи є прямим втручанням у внутрішні справи чоловічого монастиря Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра», – йдеться у заяві.

Юрвідділ підкреслив, що зазначені обмеження порушують статтю 35 Конституції України, яка прямо вказує, що право на свободу світогляду та віросповідання включає свободу «безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність».

«Державні установи не мають права втручатися у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій. Згідно з міжнародним правом, держава не має права порушувати автономію релігійної спільноти та у будь-який спосіб втручатись у її внутрішні справи», – наголошується узаяві.

Юридичний відділ УПЦ закликав посадовців «дотримуватися вимог ст. 35 Конституції України, не втручатися в діяльність релігійних організацій, не чинити тиск на вірян та священнослужителів, не провокувати релігійні конфлікти, не розпалювати релігійну ворожнечу та ненависть, не ображати почуття громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями».

«Історично доведено, що демократичні відносини між державою і Церквою, засновані на взаємній повазі та гарантуванні прав на самоврядування Церкви, є гарантією національної безпеки», – йдеться у заяві.