Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф.

Преподобний Серафим Саровський говорить: юродивих заради себе - тисячі, а юродивих заради Господа – одиниці. Що цими словами хотів сказати преподобний? Перш за все те, що юродство від юродства різниться. У нашому уявленні юродивий – це якийсь дурень, психічнохвора людина. Але, по суті, юродство (мається на увазі справжнє юродство – заради Христа) і божевілля протилежні. Справжнє юродство – це виконання заповіді Христа: «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне» (Мф. 5: 3). А що таке вбогість духовна? За словами святих отців, це смирення. Отже, головна відмітна ознака, яка протиставляє юродивого заради Христа психічнохворому, – наявність смирення.

Всі святі Православної Церкви, які несли подвиг юродства, хоч і здавалися для суспільства якимись дурнями або недоумкуватими людьми, ніколи не порушували заповіді Божі і ніколи не хизувалися своїм подвигом. При цьому вони дуже часто піддавалися глузуванням, а іноді – і побоям, але, незважаючи ні на що, ніколи не нарікали і не були злопам'ятними. На думку одного подвижника, юродство – це радикальний шлях святості, тому що дуже важко любити і молитися за тих, хто тебе принижує і ображає. А юродиві заради Христа саме так і робили.

Як відомо, в кінці XIX століття юродство стало, так би мовити, дуже «популярним» подвигом, в зв'язку з чим з'явилися уявні юродиві. Так, багато маргіналів стали наслідувати юродивим в зовнішньому образі життя, але при цьому вони не були схожі на подвижників в головному – у них не було смирення і терпіння. «Уявні юродиві» в результаті стали ганятися за славою і шануванням, бажаючи отримати від своїх «прихильників» щедрі милостині.

Ще однією відмінністю справжнього юродивого заради Христа від хворої людини є те, що юродивий зовсім не божевільний. Як зауважували священики, які сповідували юродивих, останні наодинці висловлювали досить чіткі і здорові думки і тільки перед соціумом виступали як люди з психічними відхиленнями. Але це тільки на перший погляд. Якщо проаналізувати «юродство» таких людей, можна побачити, що їх мова, їх вчинки не нелогічні, не безглузді, в них є прихований сенс, який потрібно «розшифрувати».

І дуже часто такі на вигляд дурні вчинки звернені на адресу тієї чи іншої людини для того, щоб його виправити. Так, наприклад, багато юродивих порушували піст в середу і п'ятницю і тим самим викликали обурення священнослужителів. Але подібну практику самі юродиві пояснювали тим, що люди останнім часом стали тільки поверхнево релігійними, а тому ніякої піст без любові до Бога і ближнього не має сенсу.

Таким чином, юродивий – це не простий дурень або психічнохвора людина. Юродивий – особливого роду подвижник, все життя якого присвячене служінню Богу і ближнім. І заради допомоги своїм ближнім, заради викриття і виправлення їх гріхів і пороків, юродивий робить не зовсім пересічні дії, прирікаючи себе на висміювання і образи.