Зло – не абстрактна філософська категорія. Воно завжди прив'язане до конкретної духовної сутності. І його можна перемогти, знаючи один секрет.

Якщо нам завдають образу, ми очікувано відчуваємо почуття найбільшого обурення. Образа пекучим опіком саднить серце, і ми прагнемо повернути всю біль нашому кривднику. А далі діє закон сполучених посудин, адже ми з нашим кривдником, вступаючи у протистояння, стаємо носіями єдиного духу, лише обмінюючись, як на дуелі, пострілами негативу.

Стріли зла завжди отруєні: вони не просто ранять, але ще і заражають собою жертву. Тут потрібно мати імунітет, інакше боротьба проти зла приречена на провал. Нас образили - ми платимо тією ж монетою. У нас - гнів, ненависть, агресія. Всю нашу творчість в момент конфлікту зосереджено на пошуку якомога більш витончених знарядь, щоб «загасити» опонента. А паливом в нас є те саме зло, яке ми прийняли від протилежного боку. На питання, хто перемагає в жаркому конфлікті, завжди можна дати одну відповідь - диявол. Він є господар і батько зла.

«А Я кажу вам: не противитись злому» (Мф. 5:39), - говорить нам Христос. Але про що Він? Про те, щоб відгородитися від всієї маси світової несправедливості парканом байдужості і жити собі спокійно, ігноруючи те, що коїться на очах беззаконня? Ні, Спаситель сказав рівно те, що сказав. Не противитись - значить відмовся від моделі зла в боротьбі зі злом. Нехай воно діє своїми методами, ми ж оберемо розумніші інструменти для його нейтралізації.

Якщо ми вступаємо в конфлікт, наповнені гнівом, значить, спрацював закон тяжіння. А той, що ображав, потрапив в ціль рівно тоді, коли ми відреагували дзеркально. Але спробуйте дати стрілі зла пролетіти крізь вас і безсило впасти на землю. Зберігайте самовладання. Розривайте шаблон кривдника. Поцікавтеся, як і Христос поцікавився у раба первосвященика, що вдарив Його, чим ви зобов'язані цій зухвалості. Переведіть конфлікт в жарт. Пропустіть колючі слова повз вуха. Підіть. Краща бійка – та, що не відбулася.

Відповідаючи на зло злом, ми лише збільшуємо його кількість в світі. А нам треба створювати простір світлого духу, яким в усі часи славилися християни. Будьте тверді, будьте мужні, послідовні, упевнені у відстоюванні честі і гідності. Заступайтесь за слабких і припиняйте беззаконня. Але не дозволяйте злобі сідлати ваш внутрішній стан, прийняття рішень і дій. Наша війна ведеться не проти інших людей, а проти духів. Коли ми говоримо «дух», то уявляємо безтілесну істота, яку проте людина звикла візуалізувати. Ангел виглядає світлим і добрим, біс - похмурим і злим. Духом ми також називаємо наше духовно-моральний стан. І тут справедливо сказати, що людина може перебувати під впливом доброго чи злого духу.

Християнство бореться за те, щоб в кожній окремо взятій людині переміг Дух Бога. Його перемога самим своїм фактом як мінімум не дасть злу пройти через барикади добра. Більш того, добро може і повинно робити адептів зла, побутових та ідейних, своїми прихильниками, прикладом демонстрації вищих людських якостей, схиляючи їх на сторону світла. Ми не зможемо перемогти зло, використовуючи у відповідь його методи. Ми належимо до іншого Духу.

Володимир Басенков