Експозицію присвячено невідомим сторінкам біографії останнього кошового отамана Запорізької Січі.

Історико-документальна виставка, присвячена святому праведному Петру Калнишевському, відкрилася в Андріївському кафедральному соборі м. Запоріжжя 13 листопада 2023 року, в день пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі. Про це повідомляє прес-служба Запорізької єпархії УПЦ.

Експозицію відкрив митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. Як зазначив архієрей, якщо світську людину в біографії Петра Калнишевського здебільшого цікавить його полководницька та дипломатична діяльність, то людей віруючих – його духовна іпостась.

«Духовна іпостась видатного сина українського народу сформувалася не за один рік. То справді був тривалий і дуже важкий процес. По суті, для цього знадобилося ціле життя, сповнене як тріумфальних зльотів, так і падінь. І саме з падінь розпочалося його перетворення на духовну особистість, створену за образом і подобою Божою. А преподобний Паїсій Величковський, який перебував із ним у листуванні, так прямо й пише, що за його працю і життя він буде прославлений Богом, і ніщо його не зламає і не змусить зрадити православну віру.

Для нас особистість Петра Калнишевського – це не поєднання політики, дипломатії та військової справи, а поєднання всього того, що простого смертного робить безсмертним, святим. Він був і залишиться натхненним прикладом як для нинішнього покоління українців, так і для прийдешніх поколінь, які щиро та віддано люблять свою Батьківщину і Мати-Церкву», – сказав митрополит Лука.

Організатори виставки «Святий праведний Петро Калнишевський» запрошують запорожців та гостей міста відвідати експозицію в Андріївському кафедральному соборі. Вона буде цікавою як фахівцям-історикам, так і тим, хто вперше відкриває для себе невідомі сторінки біографії видатної людини та легендарної особистості.

Святий праведний Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорізької Січі, військовий та політичний діяч, дипломат. Народився у селі Пустовойтівка Роменського повіту Полтавської губернії (нині Сумська обл.), за легендою, потрапив на Запоріжжя у віці 8 років. Пройшов шлях від зброєносця до кошового отамана – голови війська, якого обирали з найдосвідченіших і хоробрих старшин. Уславився видатним воєначальником і меценатом-благодійником: на власні кошти збудував три церкви, подарував цінне Євангеліє храму рідного села.

Після знищення Січі був засуджений на довічне ув'язнення в Соловецькому монастирі. За 25 років перебування на Соловках жодного разу не звернувся із проханням про помилування. У 1801 році був звільнений наказом імператора Олександра, проте залишити обитель відмовився. Через два роки помер у віці 112 років. Похований поряд із Преображенським собором Соловецького монастиря. Канонізований 13 листопада 2015 року. Рішення про прославлення ухвалив Священний Синод Української Православної Церкви 23 грудня 2014 року.