Серед безлічі дванадесятих свят Введення в храм Пресвятої Богородиці – один з найспокійніших: немає ніяких освячень, особливих обрядів і традицій. І в цьому – вся краса цього свята.

Про Введення в храм Пресвятої Богородиці нічого не сказано в Євангелії. Відомості про цю подію ми черпаємо з апокрифа – Протоєвангелія Якова, яке датується II століттям. Цей текст хоч і не належить руці ап. Якова, але завжди користувався величезним авторитетом в ранній Церкві, тому що зберіг Священний переказ про юні роки Пресвятої Богородиці. До апокрифу зверталися багато святих отців, його використовували в якості повчального читання.

Свято з'явилося в православному календарі пізніше за інші. Деякі дослідники пов'язують його з будівництвом в 543 р. імператором Юстиніаном нового храму на честь Богородиці в Єрусалимі. Спочатку це свято відбувалося без особливої урочистості. Та його значення зросло у VIII ст. До цього часу відносяться проповіді святителів Тарасія і Германа Константинопольських, де це свято вже названо «світлим і преславним торжеством», але остаточно в число дванадесятих свят Введення потрапило тільки після XIV століття.

Богослужіння цього дня прославляє Богородицю, кажучи, що Нематеріальний Храм, в який вмістився Невместимий Бог, приходить до старозавітного храму, щоб з'єднати земне і небесне. Ось як співається про це в кондаку свята (в перекладі на українську мову): «Найчистіший храм Спасителя, багатокоштовний чертог і Діва, священний скарб Божої слави, в цей день вводиться в дім Господній, вводячи благодать з Собою».

Потрібно відзначити, що богослужіння присвячене не тільки введенню, але і всьому життю Пресвятої Богородиці в храмі Божому. «По Різдві твоєму, Божа наречена Владичиця, прибула ти в храм Господній, щоб виховатися у Святому Святих, Як освячена. Тоді і Гавриїл був посланий до Тебе, Всенепорочної, їжу тобі приносити», – йдеться в одному з піснеспівів свята.

Особливістю цього свята є і особливе читання з апостольських послань. Якщо в інші свята, присвячені Богородиці, читається уривок з Послання апостола до филип'ян, то в цей день – Послання апостола Павла до євреїв. Причому на перший погляд вибір цього читання може здатися дивним: у ньому лише розповідається, як була побудована скинія заповіту, в якій Мойсей розмовляв з Богом. Але якщо згадати, що ця скинія була прообразом Богородиці, то тоді все стає ясно. «Непорочна Агниця Божа, незаплямована Голубиця, скинія, що Бога вміщає, Святиня слави, проживання в скинії святій для себе обрала», – читаємо в каноні свята.

Саме з Введення в храм Пресвятої Богородиці починається богослужбова підготовка до Різдва Христового. Вперше ми чуємо різдвяний піснеспів: «Христос народжується – славіть, Христос з небес зустрічайте». З цього дня він буде співатися на всіх святкових службах аж до самого Різдва Христового.

Введення в храм Пресвятої Богородиці – свято особливе, адже згадується зустріч земного і небесного. Будемо в цей день в храмі молити Пресвяту Богородицю, щоб така зустріч відбулася і в нашому житті, тому що до цього всі ми покликані!

Олександр Адоменас
Випускник ПСТГУ, бакалавр богослов'я