Передсвяткова порада від митрополита Антонія (Паканича). 

Життя – круговорот подій, свят, миттєвостей. Безліч осіб проносяться перед очима, то наближаючись, то йдучи в далечінь.

Часом на мить ми зупиняємося в цій нескінченній метушні, вдивляємося в оточуючу нас реальність, аналізуємо щось, осмислюємо, що відбувається, щоб потім знову зануритися в захоплюючу загальну гонку. І біжимо, біжимо від Різдва до Різдва, від Великодня до Великодня, від старого року до нового.

Якщо не робити стоп-кадри по ходу життя, то всі події в ньому зіллються в одне нерозбірливе, розмите, як пляма, що рухається, як безбарвне хмара, що пливе. Ні обрисів, ні світла, ні почуттів.

Лише те, що потрапить в стоп-кадр, закарбується в пам'яті, залишить слід в душі, а значить, переросте у вічність. Одне з наших завдань – максимальне число світлих моментів вирвати з небуття і зробити їх безсмертними. За допомогою усвідомленого проживання та відчуття.

Різдво Христове, що наближається, – переломний момент, кульмінаційний. Це свято є точкою відліку, новим і можливостями богоспілкування. Ми не будемо такими, як раніше, гірше або краще – не нам судити, але не колишніми. Кожна зустріч, набутий досвід за рік, радості і біди змінили нас, поміняли наше ставлення до життя. Ми стали іншими. І іншими будуть наші відносини з Богом, наше спілкування з Ним.

Віра будується на довірі. Довіра чудесним чином відкриває закриті двері. Без довіри неможливі серйозні, глибокі відносини.

Різдво починається з довіри. Як немовля довіряє матері, тягнеться і потребує її, так і віруючий заново народжується у Христі, вручає себе в Його руки, живе Їм.

Кожне Різдво Христове – перевірка нашої довіри Богу. Господь народився у світ, щоб усиновити людство. Готовність жити волею Божою – ознака свята, особистого Різдва, переродження.

З року в рік ми вдосконалюємо відносини з Богом, стоншуємо свою душу, вчимося підпорядковувати волю. Різдво приходить до кожного, але не кожен здатний відчути його. Нескінченні турботи і самовілля відводять від світла і радості в пітьму. Богоспілкування – це вищий вид творчості, всі інші форми вираження – провісники, що ведуть до нього.

Стоячи на порозі Різдва, перебуваючи в 5 хвилинах від свята, зупинимося на мить і зробимо усвідомлений вибір: жити з Богом, під Його захистом і керівництвом.

Що таке Різдво? День народження Боголюдини. І для кожного з нас має бути природніше Його святкувати, а не своє власне.

Нехай в основі всього в житті буде чиста радість Різдва!

Записала Наталя Горошкова