Підбито підсумки діяльності за рік, призначено керуючого парафіями за кордоном, обрано єпископа Гостомельського.

Підсумки діяльності Української Православної Церкви у 2022 році підбив Священний Синод Української Православної Церкви на засіданні 20 грудня в Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії (м. Київ). Робота проходила в очно-дистанційному форматі під головуванням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Як зазначив Синод, 2022 рік став одним із найскладніших у новітній історії Української Православної Церкви. 24 лютого розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України, яка принесла на нашу землю смерть і руйнування. На жаль, є загиблі серед священнослужителів та чернецтва, зруйновано багато храмів та монастирів.

Війна внесла корективи у діяльність Церкви, тому багато запланованого здійснити не вдалося. Однак навіть у важких обставинах Українська Православна Церква не залишила свій народ, а була і залишається разом зі своєю паствою.

За звітний період відбулося п'ять засідань Священного Синоду Української Православної Церкви. Священноначалієм створено дві чернечі обителі та встановлено Козацьку (Покровську) батьківську суботу з поминанням померлих козаків та воїнів, які поклали своє життя за Православну віру; у суботу перед святом Покрову Пресвятої Богородиці встановлено святкування Собору Черкаських святих; затверджено 13 богослужбових текстів, підготовлених Літургійною комісією.

З огляду на можливості продовжилася діяльність Синодальних установ УПЦ.

Інформаційно-просвітницький відділ з початку війни випустив 103 репортажі про допомогу Церкви військовослужбовцям ЗСУ, лікарням, мирним жителям, вимушеним переселенцям та всім нужденним.

Видавничий відділ видав низку журналів, а також навчальні посібники та монографії викладачів Київської духовної академії. Багато видань ще чекають свого часу і поки що публікуються в електронному форматі.

Синод констатував, що одним із пріоритетів у році, що минає, стало надання всебічної соціально-гуманітарної допомоги постраждалим від війни мирним жителям. До цієї діяльності приєдналися закордонні українські парафії та Помісні Православні Церкви, які направили до єпархій УПЦ сотні тонн гуманітарних вантажів.

За даними Синоду, за 10 місяців бойових дій:

• понад 50 тисяч вимушених переселенців отримали від єпархій житлову та евакуаційну допомогу;

• постраждалим видано майже 3,5 тисячі тонн гуманітарної допомоги та виділено понад 25 мільйонів гривень фінансової допомоги;

• закуплено медичних препаратів на суму понад 1,5 мільйона гривень;

• нужденним і незаможним людям роздано більш як 550 тисяч порцій обідів.

Значну підтримку УПЦ надала захисникам України.

• військовослужбовцям та бійцям Територіальної оборони передано понад 180 тонн гуманітарної допомоги;

• пораненим військовим надано медичну допомогу на суму майже 4 мільйони гривень; для порятунку життя поранених і постраждалих представники УПЦ регулярно здають кров;

• для військових закуплено та передано 80 автомобілів;

• загальна сума допомоги для ЗСУ складає близько 30 мільйонів гривень.

«Звісно, це ще далеко не вся допомога, яку щодня надає Українська Православна Церква нашим захисникам та постраждалим мирним жителям. Проте, реальна допомога Української Православної Церкви у справі подолання війни, на жаль, залишається майже непомітною у суспільстві», – наголосив Синод.

Навпаки, активізувалися рейдерські захоплення храмів Української Православної Церкви, зокрема за допомогою органів місцевого самоврядування, штучно посилилася ворожнеча щодо Української Православної Церкви.

Представники інших конфесій, окремі депутати та держслужбовці, зловживаючи владою та службовим становищем, висувають проти Церкви незаконні й голослівні звинувачення. В єпархіальних управліннях, храмах та монастирях УПЦ, а також в архієреїв та священнослужителів проводяться обшуки, внаслідок яких з'являються якісь листівки, яких ніколи не було, або символіка, яка може дискредитувати Українську Православну Церкву.

Уперше в історії України проти священнослужителів незаконно та невиправдано застосовано «персональні» санкції. Як наслідок, заблокована діяльність цілих єпархій, порушено права майже тисячі релігійних громад. Усе це та інше слугує підставою для політичних гасел і навіть законодавчих ініціатив щодо заборони діяльності Української Православної Церкви.

Під час засідання Синод мав судження про впорядкування діяльності парафій Української Православної Церкви за кордоном. У зв'язку із виїздом за кордон мільйонів українських біженців, в 11 країнах Західної Європи створено та діють 32 громади УПЦ, духовні потреби православних християн забезпечують десятки священнослужителів. Ухвалено рішення про призначення керуючого парафіями Української Православної Церкви за кордоном. Ним став клірик Чернівецько-Буковинської єпархії архімандрит Веніамін (Волощук). Найближчим часом відбудеться його архієрейська хіротонія.

Далі Синод ухвалив відкрите звернення до Президента України Володимира Зеленського.

Розглянувши рапорт керуючого Сєверодонецькою єпархією, Синод затвердив намісника Іллінського чоловічого монастиря, розташованого у с. Варварівка Сєверодонецького району Луганської області.

Єпископом Гостомельським, вікарієм Київської Митрополії визначено бути архімандриту Аркадію (Демченку), клірику Київської єпархії.

Для присутності в наступних засіданнях Синоду викликані Преосвященні архієреї: митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, архієпископ Рівненський і Острозький Пимен.