Відбулося чергове засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви

Розглянуто ситуацію у Латвійській Православній Церкві, порушено питання про канонізацію Суворова, доповнено святці.

Чергове засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви відбулося в історичній будівлі Святішого Урядового Синоду в Санкт-Петербурзі 24 серпня 2023 року. Роботу очолив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Синод заслухав повідомлення Патріарха Кирила про Архієрейську Нараду, що відбулася у Свято-Троїцькій Сергієвій Лаврі 19 липня цього року. Синод затвердив Постанову Архієрейської Наради і документ «Про спотворення православного вчення про Церкву в діяннях ієрархії Константинопольського Патріархату та виступах його представників», висловивши подяку Синодальній біблійно-богословській комісії за його підготовку.

Синод мав судження про ситуацію у Латвійській Православній Церкві.

Як йдеться у Журналах засідання, 13 серпня 2023 року в ризькому кафедральному соборі Різдва Христового митрополит Ризький і всієї Латвії Олександр очолив чин хіротонії архімандрита Іоанна (Ліпшанса) на єпископа Валмієрського. Рукопокладення відбулося в порушення Статуту Руської Православної Церкви, де зазначено, що архієреї Самоврядних Церков, до яких належить Латвійська Православна Церква, обираються Синодами таких Церков із кандидатів, затверджених Патріархом Московським і всієї Русі та Священним Синодом РПЦ. Повідомляється також, що митрополит Олександр неодноразово ухилявся від богослужбового поминання Святішого Патріарха Кирила і вимагав від священнослужителів відмовитися від канонічного поминання Предстоятеля РПЦ.

У зв'язку із цим Синод ухвалив:

1. Засудити дії митрополита Ризького і всієї Латвії Олександра, спрямовані на руйнування церковної єдності.

2. Констатувати, що до розгляду Архієрейським Собором, а потім – Помісним Собором Руської Православної Церкви звернення Собору Латвійської Православної Церкви від 20 жовтня 2022 року щодо згаданої Церкви діють норми, передбачені главою XII Статуту Руської Православної Церкви.

3. Питання про можливість визнання хіротонії архімандрита Іоанна (Ліпшанса) на єпископа Валмієрського та про канонічну відповідальність її учасників передати на розгляд Архієрейського Собору.

4. Наголосити на неприпустимості порушення норм, що стосуються канонічного порядку богослужбового поминання Предстоятеля Руської Православної Церкви, передбачених 15 правилом Двократного Помісного Собору.

Під час засідання Синод ухвалив низку адміністративних та кадрових рішень. Зокрема, заснував у Калінінградській митрополії Патріарше намісництво, звільнив з посади намісника Свято-Троїцької Олександро-Невської Лаври єпископа Кронштадтського Назарія, йому визначено бути єпископом Кузнецьким і Микільським, і призначив новим намісником обителі, єпископом Кронштадтським, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії єпископа Ардатовського і Атяшевського Веніаміна. З посади намісника Свято-Троїцької Сергієвої Лаври звільнено єпископа Сергієво-Посадського і Дмитровського Фому – його призначено главою Покровської єпархії Саратовської митрополії. Єпископом Сергієво-Посадським і Дмитрівським, новим намісником обителі, призначено єпископа Звенигородського Кирила, вікарія Патріарха Московського і всієї Русі, зі збереженням за ним посади ректора Московської духовної академії.

Синод заслухав пропозицію Святішого Патріарха Кирила відновити процес підготовки до можливої канонізації великого полководця Олександра Васильовича Суворова. Постановою Синоду питання про можливу канонізацію О.В. Суворова передано до Синодальної комісії з канонізації святих.

Синод включив до списку Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської імена:

священика Леоніда Серебреннікова (пам'ять 25 грудня / 7 січня),
священика Филипа Распопова (пам'ять 23 листопада / 6 грудня),
священика Василія Носова (пам'ять 21 вересня/4 жовтня).

До Собору святих, які в землі Германській просіяли, Синод включив імена:

священномученика Вонифатія (Боніфація), архієпископа Майнцського, просвітителя Німеччини (754 р.);
священномученика Аурея, єпископа Майнцського (436 р.);
мучеників Маврикія та інших з ним: Гереона, Касія, Флоренція та інших воїнів (бл. 300 р.);
мучениці Афри Аугсбурзької (304 р.);
святителя Максиміна, єпископа Трірського (347 р.);
святителя Матерна, першого єпископа Кельнського (IV ст.);
святителя Корбініана, першого єпископа Фрайзингського (725/730);
святителя Вілліброрда, архієпископа Утрехтського (739);
святителя Буркарда, єпископа Вюрцбурзького (753 р.);
святителя Ансгарія, архієпископа Гамбурзького (865);
преподобної Ліоби Бішофсхаймської (728);
преподобної Вальпурги Айхштетської (779 р.).

Святкування Собору святих, які в землі Германській просіяли, встановлено 20 вересня/3 жовтня, якщо цей день співпадає з неділею, в іншому випадку – найближчої неділі до 20 вересня/3 жовтня.

Синод включив до святців Руської Православної Церкви сонм угодників Божих, прославлених у Сербській Православній Церкві:

священносповідника Іринея (Чирича), єпископа Бацького (1884-1955; пам'ять 24 березня / 6 квітня);
Собор святих мучеників Житомислицьких (пам'ять 13/26 червня);
Собор святих дітей-мучеників Ястребарських та Сисакських (пам'ять 13 липня / 26 серпня).

Синод постановив вважати останки, віднайдені в селищі Старопишмінську Свердловської області, святими мощами священномученика Іоанна Плотнікова і благословив їх шанування як таких.

Синод затвердив до загальноцерковного богослужбового вживання тексти служб:

Синод схвалив для вживання за богослужінням і в домашній молитві тексти акафістів: