Великий Четвер. Спогад Таємної вечері, на якій було встановлено Таїнство Євхаристії, Причастя. 

В Євангелії від Іоанна, в 6-му розділі, який майже повністю присвячений Небесному хлібу – Тілу і Крові Христовим, Спаситель прямо говорить, що куштування Тіла і Крові дарує людині життя, наповнює людину божественним життям.

У стародавній Церкві деякі істини не викладалися оголошеним. Тому що святі отці цілком справедливо вважали, що їх можуть зрозуміти тільки ті, хто прийняв Таїнство Хрещення і причастився Святих Дарів. Адже в цих Таїнствах на людину і в людину сходить благодать Святого Духа, що відкриває в ній Божественний розум, небесну свідомість, якими тільки і можна сприйняти ці догматичні істини.

Багато святих отців говорили про те, що причастя Тіла і Крові Христових – це максимально близьке спілкування між Богом і людиною, найбільш можливо близьке для людини з'єднання з Ним.

Звичайно, таїнство Причастя – вершина літургійного життя Церкви. Євхаристія робить людину, земну, пристрасну, грішну святою і небесною. Саме під час таїнства Причастя (якщо це відбувається самою людиною зі страхом Божим і вірою) людина стає частиною царства Небесного. Вона ще тут, на землі, входить в рай і починає жити в ньому.

Думаю, що це відчував кожен православний християнин, що причащається. Причастя, входячи в людину, кардинально перебудовує її внутрішнє життя і освячує її. Звідси і літургійний вигук перед причащанням: «Вонмем. Святая святим».

Причащання тіла і Крові Христових – це наша головна і блаженна радість. Це теж Великдень. Воскресіння у Христі людини.

І тут думка святих отців про те, що Бог прийшов з Неба, щоб нас звести на Небо, реалізується в повній мірі. Господь з хліба, води і вина створив свої Тіло і Кров. Він зійшов у матеріальну речовину, і вона, освячена Ним, стає дверима в духовне Небо для людини.

Святитель Іоанн Златоуст у своєму творі «Про священство» пише про те, що служіння Літургії, яка є продовженням Таємної Вечері, – це неймовірна страшна і святіша висота, куди і ангели припадати бажають.

Побажаємо ж і ми того ж: впустити в себе Бога за допомогою причастя Тіла і Крові Христових, який поведе нас додому – в рай. Тому що таїнство Причастя фактично вже і є Царство Небесне.

Ієрей Андрій Чиженко