Звичайно, Страсті Христові, і особливо велика (Страсна) П'ятниця як їх кульмінація – це велика таємниця нашого спасіння і домобудівництва Божого. 

Це таємниця, яку ми повинні осягати вічно, але яка залишиться глибоко незбагненною, як світовий океан, як космічні простори.

І все ж в самій Великій П'ятниці – в Страстях Христових: в Його арешті, беззаконному суді, битті і заплюваннях, яким він піддався від прислужників первосвящеників, в суді у Пілата, в бичуванні у римських воїнів, в самому розп'ятті і, нарешті, в смерті – є щось, що ми повинні взяти для себе і зробити правилом для життя на кожну хвилину, кожну секунду існування.

Якби мене запитали, як стати щасливим, то я б відповів: вникайте в Святе Євангеліє, вникайте в Страсті Христові. Ось справжній шлях до щастя!

Чи образив хто тебе? А Йому руки і ноги прибивали величезними кованими гранованими цвяхами, і Він при цьому говорив: «Отче! прости їм, бо не знають, що роблять» (Лк. 23:34). Тобто любив і молився про прощення гріхів своїх мучителів. І ми бачимо плід цієї божественної молитви: святий мученик Лонгін сотник. Він був біля Хреста і бачив кончину Сина Людського: «Сотник же, бачивши те, що відбувалося, прославив Бога і сказав: Істинно людина ця був праведник» (Лк. 23:47).

Так і ми повинні чинити: прощати образи і переплавляти свої внутрішні образи, злобу, ненависть, гнів, лють в любов, братолюбство і милосердя, незважаючи на те, як по відношенню до нас поводяться люди. Ми повинні їх любити, не потурати гріху, його ми повинні ненавидіти, але людину любити, як хворого брата свого або сестру свою.

Хресні страждання Спасителя – це нам правило для поведінки у всьому. Згадаймо приказку: «Бог терпів і нам велів». Тому будемо глибше вникати в Страсті Христові і робимо їх правилом поведінки для себе. Тому що життя православного християнина, як кажуть святі отці, – це безкровне мучеництво. Життя християнина – шлях на Голгофу, це співрозп'яття Христу і совоскресіння з Ним.

Потрібно зробити Євангеліє своєю настільною книгою і частіше читати її (бажано зі святоотецькими тлумаченнями або питаючи про дивні місця у священнослужителя). Потрібно, щоб Євангеліє увійшло в думки, в почуття, в кров. Тому що в ньому є відповіді на всі питання. І коли відбувається важка ситуація в житті, зупинись, помолися і подумай: «а що б Господь наш Ісус Христос зробив в такій ситуації? Як Він би вчинив?» Відповідь обов'язково буде. І ти роби так, як вчинив би Господь. Перемелювати заповідями Божими своє життя. І, врешті-решт, в цій болісній праці, в цьому особистому хрестоносінні ти отримаєш велику розраду, велику свободу від гріха і, як небесний птах, здійнешся вгору. Тому що Господь, І Бог наш Ісус Христос і врятував нас своїм чесним Животворящим хрестом і відкрив нам двері в рай!

Ієрей Андрій Чиженко