На конференції презентована книга про старця Аввакума (Вакарова).

Близько 50 вчених із України, Угорщини, Греції, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Сербії та Чехії взяли заочну та очну участь у міжнародній конференції «Закарпаття та Афон: духовно-культурні зв'язки». Науковий форум, приурочений до 120-річчя від дня народження ієросхимонаха Аввакума (Вакарова), відбувся в Ужгороді 6 листопада 2019 року, повідомляє Afon.org.ua.

Організаторами конференції виступили Мукачівська єпархія УПЦ; Богословсько-історичний науково-дослідний центр ім. архімандрита Василія (Проніна), Міжнародний інститут афонської спадщини, Державний архів Закарпатської області, Архів Сербської Православної Церкви, Wydział Teologiczny Chrześcijańskiej Akademii Teologicznej w Warszawie, Філологічний факультет ДВНЗ «УжНУ», НДІ державно-конфесійного права та державно-церковних відносин ДВНЗ «УжНУ», Науково-дослідний центр історично-релігійних студій «Логос» ДВНЗ «УжНУ», Український фонд культури.

Форум відкрився вітальним словом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія. У своєму посланні Предстоятель Української Православної Церкви відмітив давність культурних і духовних зв’язків Закарпаття й Афону.

«Закарпаття та Афон мають свою неповторну та автентичну історію взаємовідносин і глибоку культурно-аскетичну спадщину. Історія розвитку та становлення Мукачівської єпархії, яка є однією з найдревніших кафедр Української Православної Церкви, була тісно пов’язана зі Святою Горою. Єдиний еклезійний простір завжди сприяв живому взаємообміну чернечим досвідом», – підкреслив Архіпастир.

Як нагадав Блаженніший Владика, десятки вихідців із Закарпаття були духівниками та настоятелями афонських монастирів, і подвижники благочестя, життя яких було безпосередньо пов’язане з Афоном, причислені Церквою до лику святих. Окремі чернечі обителі Срібної Землі і сьогодні живуть за афонськими статутами. «Також між Закарпаттям і Афоном яскраво прослідковується живий взаємозв’язок літургічної, теологічної, епістолярної та іконописної традицій», – зазначив Архіпастир, згадавши знаменну роль ієросхимонаха Аввакума (Вакарова).

Учасники конференції заслухали також вітання керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія. У посланні ієрарха була особливо підкреслена роль вихідців із Закарпаття у збереженні Руського на Афоні Пантелеімонова монастиря.

«До середини 1920-х у числі братії Афонського Свято-Пантелеймонова монастиря налічувалося більш ніж 30 вихідців із Закарпаття. Деякі з них потім повернулися на Батьківщину та заснували тут, у Карпатських горах, нові чернечі обителі, де діяли сурові афонські статути. Під їхнім впливом поступово по всьому Закарпатському краю розповсюдилось православне чернецтво. Невеликі православні монастирі й скити з’явилися в найрізноманітніших кутках Закарпаття, так що самі афониті незабаром почали називати наш край “малим Афоном”», – зазначив архієрей.

За його словами, саме старці, які прибули колись на Афон із Закарпаття, «відстояли та зберегли Пантелеймонов монастир як обитель і центр слов’янського святогірського чернецтва. Вони ж добилися відновлення втрачених після революції 1917 р. духовних зв’язків обителі з Руською Православною Церквою».

Під час конференції відбулася презентація монографії про старця Аввакума (Вакарова), духовного сина прп. Олексія Закарпатського (Кабалюка) і прп. Силуана Афонського, який багато років ніс послух економа на Афоні, був членом Собору Старців та антипросопа (повноважного представника) Пантелеймонівського монастиря при Священному Кіноті Афона.

Книга «Афонський старець із Закарпаття. Ієросхимонах Авакум (Вакаров) і його час (1899-1972)» складається з 30 глав і містить 336 сторінок з текстом, а також окрему вкладку з понад 70 рідкісними фотографіями з архівів Священного Кінота та святогірських монастирів. Монографію представили митрополит Ужгородський і Мукачівський Феодор і автори – Сергій Шумило, Юрій Данилець і Павло Гайденко.

Основна частина форуму була присвячена читанню й обговоренню доповідей учасників.