Органам влади нагадали, що норми міжнародного права забороняють будь-які прояви ненависті на релігійному ґрунті.

Висновок про несприятливе ставлення до Української Православної Церкви з боку деяких органів державної влади України зроблено в доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини на 51-й сесії Ради з прав людини ООН, яка завершилася 7 жовтня 2022 року в Женеві. На цей документ і коментар до нього правозахисної організації «Public Advocacy» звертає увагу Представництво УПЦ при європейських міжнародних організаціях, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

У доповіді, зокрема, йдеться:

«124. Протягом звітного періоду місцеві органи влади щонайменше семи територіальних громад у Київській, Сумській та Львівській областях тимчасово призупинили діяльність Української православної церкви (яку часто неофіційно називають Українською православною церквою Московського патріархату) на час дії воєнного стану.  Місцеві органи влади, наприклад, міська рада Броварського району Київської області, також заборонили проведення зборів, мітингів, походів та інших масових заходів Української православної церкви на час дії воєнного стану без надання чіткого обґрунтування такої заборони.

125. Це призупинення викликає занепокоєння щодо його відповідності міжнародним стандартам у галузі прав людини. Влада не пояснила підстав, на яких були запроваджені такі заходи, або яким чином вони вважаються необхідними та пропорційними для захисту громадської безпеки, порядку, здоров’я, моралі чи основних прав і свобод інших осіб, як того вимагає стаття 18(3) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Крім того, оскільки діяльність інших регіональних громад та організацій не була призупинена, таке несприятливе ставлення до Української Православної Церкви може становити дискримінаційний захід за ознакою віросповідання або належності до певної релігійної групи».

Як зазначається у повідомленні, доповідь була оприлюднена за результатами дослідження УВКПЛ ООН дотримання прав людини в Україні у різних сферах та охоплює період з 1 лютого 2022 року до 30 липня 2022 року. Саме в цей період на офіційних сайтах УПЦ було опубліковано заяви Київської Митрополії та Юридичного відділу УПЦ щодо незаконних рішень органів місцевої влади про заборону діяльності релігійних громад Української Православної Церкви. Аналогічні заяви та повідомлення розповсюдили церковні та світські ЗМІ, які привернули увагу до порушень прав вірян та релігійних організацій УПЦ рішеннями органів місцевого самоврядування про «призупинення», «заборону» або обмеження діяльності в інший спосіб.

«Прийняття до уваги структурами ООН цих заяв свідчить про те, що прояви ненависті, агресії та акти дискримінації відносно релігійних організацій УПЦ та її вірян є предметом моніторингу на міжнародному рівні та надалі будуть викликати реакцію міжнародної спільноти. Таким чином, органам місцевого самоврядування та іншим особам слід взяти до уваги те, що норми міжнародного права забороняють будь-які прояви ненависті на релігійному грунті, а наявні моніторингові місії міжнародних організацій відслідковують такі прояви», – йдеться у повідомленні.

Наголошується, що Українська Православна Церква – незалежна релігійна конфесія з центром управління у Києві, віряни якої є громадянами України, діє у межах законодавства України та виступає проти ворожнечі на релігійному або будь-якому іншому ґрунті.

«Тому рішення органів місцевого самоврядування про обмеження прав вірян та релігійних організацій УПЦ, у тому числі спроби “призупинити”, “заборонити”, “обмежити” або в інший спосіб позбавити прав або створити перепони законним правам вірян УПЦ, є порушенням як національного законодавства, так і норм міжнародного права, а отже такі рішення не мають жодної юридичної сили», – йдеться у повідомленні.

Зазначається також, що Представництво УПЦ при європейських міжнародних організаціях і надалі сприятиме міжнародним організаціям в отриманні достовірної інформації про порушення прав вірян УПЦ, особливо у тих випадках, коли віряни та релігійні організації Української Православної Церкви не зможуть отримати належний правовий захист на національному рівні.