Серед лідерів – Нігерія, Кенія та Ліван, а з європейських країн – Польща.

Вчені Джорджтаунського університету США склали рейтинг відвідуваності храмів у 36 провідних католицьких країнах. Його очолили Нігерія, Кенія та Ліван, серед європейських країн лідирує Польща, посідаючи шосте місце списку, повідомляє catholicnewsagency.com.

Дослідники Центру прикладних досліджень в апостольстві (Center for Applied Research in the Apostolate, CARA) при Джорджтаунському університеті ранжували ці 36 країн за відсотками католиків, які відвідують храмові служби не рідше одного разу на тиждень, без урахування участі у вінчаннях, відспівуваннях та хрещеннях.

Відповідно до цього критерію, відвідуваність у Нігерії становила 94% осіб, у Кенії – 73%, у Лівані – 69%. Така старанність парафіян у Нігерії особливо дивовижна через найвищий рівень насильства щодо християн по всій країні в останні роки. Католицькі храми давно вже стали цілями екстремістів у цій державі. Наприклад, у червні минулого року загинуло щонайменше 50 людей, коли ісламські радикали відкрили вогонь по парафіянах, які прийшли на свято П'ятидесятниці до католицького храму святого Франциска Ксаверія на південному заході Нігерії.

На четвертому місці у списку йдуть Філіппіни, де 56% католиків ходить до храмів не рідше ніж раз на тиждень. Слідом за ними слідують Колумбія (54%, п'яте місце), Польща (52%, шосте місце) та Еквадор (50%, сьоме місце). У решті 29 із 36 досліджених країн недільну месу відвідують менше половини католиків. 

База даних опитування не включає США, тому аналітики CARA провели для американців окреме опитування і з'ясували, що ревних парафіян, які відвідують месу не рідше одного разу на тиждень, там налічується 17%, при цьому понад три чверті католиків США зараховують себе до «релігійних людей». За США слідують Литва (16%), Німеччина (14%), Канада (14%), Латвія (11%), Швейцарія (11%), Бразилія (8%), Франція (8%) та Нідерланди (7%). 

Як виявилося, у найбагатших країнах з високим валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на душу населення рівень відвідуваності храмів загалом нижчий, і навпаки – у бідних країнах, що належать до так званого «світу, що розвивається», він вищий.

«Поки що важко судити точно про механізми, пов'язані з економічним розвитком і багатством, які впливають на ревність католиків до віри та їх самовизначення як "релігійних людей". Однак можна вже зробити висновок про те, що якою б не була природа цих механізмів, вони дуже впливають на віру», − наголошується в дослідженні.