Богослужіння очолив керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

Урочисте богослужіння з чином прославлення в лику святих преподобносповідника Антонія Балтського (Ноздріна) відбулося у Покровському Феодосіївському чоловічому монастирі м. Балта Одеської області 1 жовтня 2022 року.

Божественну літургію очолив керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Його Високопреосвященству співслужили митрополит Балтський і Ананьївський Олексій, митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон, вікарій Одеської єпархії архієпископ Арцизький Віктор, намісник Балтсько-Феодосіївського монастиря архімандрит Андронік (Христофор), духовенство обителі, єпархії та гості в священному сані.

Перед Великим входом було звершено останню заупокійну літію по схиархімандриту Антонію (Ноздріну), проспівана «Вічна пам'ять». Митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон оголосив рішення Священного Синоду УПЦ від 17 серпня 2021 року про зарахування до лику місцевошановних святих Балтської єпархії схиархімандрита Антонія (Ноздріна). Архієпископ Арцизький Віктор зачитав житіє угодника Божого. Хор заспівав тропар, кондак та величання святому. Віруючі вклонилися мощам та іконописному образу преподобносповідника Антонія Балтського.

Після євангельського читання митрополит Антоній звернувся до віруючих зі словом проповіді. Архієрей сказав про духовний подвиг преподобносповідника Антонія Балтського та відповів на запитання «як бути щасливим на землі?».

За богослужінням підносилися сугубі прохання та молитви за мир в Україні, за звільнення народу від ворога і супостата, за напоумлення влади, зміцнення воїнства, за звільнення полонених, зцілення хворих, упокій загиблих, про благословення Боже для тих, хто приймає біженців.

Наприкінці богослужіння було звершено чин славлення.

Митрополит Антоній привітав віруючих зі святом та закликав на всіх Боже благословення.

Преподобносповідник Антоній (Ноздрін) народився 17 березня 1876 року в с. Хохлівка Чернігівської губернії у заможній родині селян. У хрещенні був названий Олексієм. Закінчив три класи школи та займався хліборобством.

У 30 років вступив до Покровського Балтсько-Феодосіївського чоловічого монастиря, який тільки відкрився. Маючи прекрасний слух і голос, ніс послух на криласі.

У 1909 році прийняв чернечий постриг з нареченням імені преподобного Антонія Печерського, рукопокладений у ієродиякона. Через три роки хіротонізований на ієромонаха.

У жовтні 1921 року був призначений настоятелем Хрестовоздвиженського скиту Балтського монастиря в селі Луполове, де ревно протистояв оновленцям.

У 1925 році зведений у сан архімандрита.

10 травня 1927 року був заарештований і без суду відправлений на три роки «на вільну висилку» на Північний Урал, в Обдорський район Тобольського округу. Потім ще три роки відбував «на мінусі» (з поразкою у цивільних правах) у Білгороді.

15 травня 1933 року був звільнений, повернувся на територію сучасної України й оселився у м. Хмільник (Вінницька область). Заробляв на життя теслярським ремеслом, і так пережив лихоліття нових гонінь, війну та окупацію. З 1941 року служив у Богородиці-Різдвяній церкві с. Царинівка.

У червні 1946 року 70-річний старець-схимник повернувся до рідного Балтського Феодосіївського монастиря, де був пострижений у велику схиму. З того часу і до самої смерті був духовником братії. З 1949 року також опікував черниць Одеського Михайло-Архангельського монастиря.

Старець поєднував у собі невпинне розумне молитовне діяння, любов до храму та богослужіння, турботу про братію та вірян, розчинені скромністю, розважливістю, смиренномудрістю та лагідністю. Його не тільки шанували православні, але й поважали невіруючі.

Помер 22 серпня 1960 року, був похований на міському кладовищі.

Зарахований до лику місцевошановних святих Балтської єпархії рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 17 серпня 2021 року зі встановленням пам'яті 9/22 серпня.