Святкове богослужіння очолив митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор.

Тисячі віруючих відвідали урочистості з нагоди 800-річчя утворення Почаївського Свято-Духівського монастиря-скиту 17 червня 2019 року, в День Святого Духа. Святкову Божественну літургію в Іверському храмі обителі очолив митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор, повідомляє Pochaev.org.ua.

Його Високопреосвященству співслужили митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій, митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим, намісник Почаївської Лаври митрополит Почаївський Володимир, архієпископ Конотопський і Глухівський Роман, скитоначальник архімандрит Пафнутій (Целік), братія обителі в священному сані та великий сонм духовенства. За богослужінням молився митрополит Іов (Тивонюк), а також тисячі людей, які прибули на святкування з різних куточків України.

На малому вході скитоначальник архімандрит Пафнутій (Цілик) був нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами.

Митрополит Феодор звернувся до віруючих зі словом проповіді.

Після Літургії відбувся хресний хід до нової дзвіниці й пам'ятної каплиці, після якого відбувся чин їхнього освячення.

На завершення святкування 800-річного ювілею до присутніх звернувся скитоначальник архімандрит Пафнутій. Хори заспівали усім присутнім многоліття.

Почаївський Свято-Духівський монастир-скит розташований на місці стародавньої обителі, закладеної афонським ченцем Мефодієм на одній із Почаївських гір у 1219 році. Стародавня обитель вирізнялася строгістю чернечого життя, з часом стала центром духовної просвіти Західної Русі з власною богословською школою і друкарнею.

У XVI столітті, після загибелі більшості насельників скиту від моровиці, історія обителі преподобного Мефодія втрачається. У середині XVII століття скит відновлює свою діяльність і зі зведенням Троїцького храму називається Духо-Зшественським або Троїцьким. У XVIII столітті обитель з Почаївським монастирем переходить до рук уніатів-базиліан; у 1831 році, коли Почаївський монастир повертають православним, в описі майна скит вже не значиться.

У 1901 році скит в ім'я Святого Духа відроджується, але через 58 років, на піку свого духовного й матеріального розквіту, атеїстичною владою розоряється: обитель закривають, ченців переселяють до Почаївської лаври, цінності вивозять у невідомому напрямку. В храмах скиту влаштовують склади, у братському корпусі – притулок для психічно хворих. Запустіння панує до 1990 року, коли починається відновлення богослужбового й чернечого життя обителі.

На даний час скит переріс у загальножитний монастир, у якому трудяться близько 70 насельників. При обителі влаштовані пасіка, сад і город, є своя пекарня, діють іконописна й пошивна майстерні. Скит часто відвідують паломники. Тут покояться мощі прп. Мефодія під спудом, чудотворна копія Почаївської ікони Божої Матері, мироточива глава невідомого печерського подвижника, чудотворний хрест-вериги преподобного Микити Стовпника Переяславського, ікона преподобного Серафима Саровського, написана на частини каменю, на якому святий молився 1000 днів і ночей. В обителі також зберігаються частки мощей понад 120 угодників Божих і багатьох святинь з різних країн світу.

Дивитися фотогалерею «Як відсвяткували 800-річчя Свято-Духівського скиту Почаївської лаври» >>>