Сім'я – це Божественна воля, вписана в природу людини. Сім'я – це союз між чоловіком та жінкою, заснований на любові, повазі, довірі, який дбайливо зберігає через покоління вічні сімейні цінності – шанування батьків, повагу до старших, турботу про молодь, служіння близьким, подолання егоїзму.

Турбота про сім'ю та її захист повинні бути однією з найголовніших цілей суспільства та Церкви, особливо в часи, коли сучасний світ ставить нас перед складними викликами: нападками на сім'ю, шлюб, авторитет батьків, традиційний уклад сімейного життя, віру.

Своїми історіями та порадами щодо збереження сім’ї поділилися прекрасні половинки священиків кількох єпархій Української Православної Церкви.

Матушка Мар’яна Коник (м. Львів):

На мою думку, зараз суспільство втратило розуміння радості сімейного життя, спільності. Розвиток технологій та різноманітні сучасні досягнення наче «закривають» людину у собі, і вона не відчуває потреби у створенні спільного простору з іншою особистістю. Але цей стан не є природним для людини, тому все-таки питання традиційної сім'ї не втрачає своєї актуальності.

Секретів сімейного щастя та сімейної гармонії особливих немає. Є любов, яка здатна приймати іншого таким яким він є. Життя наповнене моментами радості і скорботами, але завжди намагаюсь приймати все в радості свого серця.

Коли ми з моїм майбутнім чоловіком ще юнаком і дівчиною зустрічались, він запитав: «Чи я готова, якщо Господь його покличе до священичого служіння, бути не лише дружиною, а дружиною священника?» Пам'ятаю, ми довго обговорювали того дня особливості такого життєвого шляху. Пройшли роки, і Господь покликав нас бути священичою сім'єю. Направду, служіння священичої сім'ї є шляхом перебування в Бозі і водночас свідченням присутності Бога в житті нашої сім'ї для людського суспільства.

Думаю, наша сім'я будується на взаємній любові, а звідси витікає взаєморозуміння, прийняття іншого. Ми разом з чоловіком намагаємось вибудовувати в своїй сім'ї атмосферу довірливих відносин один до одного. Щастя сім'ї – це бути разом завжди і у всьому! Гармонія нашої сім'ї – повага свободи один одного!

Ми разом вже 15 років. Ми просто любимо один одного. І це постійно тримає нас в своєрідному тонусі живості, дає можливість поглянути на іншого очима закоханості. При сімейній заклопотаності, сірій буденності ми завжди знаходимо час для себе. І цей час є лише нашим, в кожний момент нашого життя він є різної тривалості, але цей час є!

Якщо в сім'ї довіряти один одному, знаходити точки дотику, вміти говорити і слухати іншого, то труднощі, які зустрічаються на сімейній дорозі, легко можна здолати.

Для тих, хто тільки розпочинає свій сімейний шлях разом, хочу сказати - завжди довіряйте один одному. Бо недовіра народжує ревність, зраду і звинувачення один одного. Навчіться довіряти Богові, і ваші відносини наповняться радістю райського буття. Пам'ятайте, ваша сім'я заслуговує щастя, і воно залежить лише від вас. Будьте разом і радійте один одному!

Матушка Наталя Сович (м. Почаїв):

Щоб сімейне життя склалося щасливо, головне розпочати його, як всяке добре діло, з Божого Благословення. Молодим людям для щастя потрібно дивитися не одне на одного, а в одному напрямку. Особливо для майбутнього священика важливо вибрати дружину, що виховувалась у віруючій православній сім’ї.

Треба молитися, щоб Господь дарував милість зустріти взаємне кохання, тоді легше переносити всі труднощі життя. Любляча людина буде більш терплячою, а в сімейному житті головне навчитися прощати одне одному і всі недоліки покривати любов’ю.

Найбільша милість Божа для кожної сім’ї - це коли Господь благословляє нас діточками. Спільна турбота міцно скріплює сімейні відносини, хоча з народженням дітей додається багато нових труднощів - постійні недосипання, погіршення стану здоров’я мами, стреси. Інколи здається, що більше не витримаєш, і тільки молитва допомагає не падати у відчай і не роптати.

Для кожної жінки головне також любляча підтримка чоловіка. Так як сан священика зобов’язує основний час свого життя присвячувати служінню Богу, Церкві і, звичайно, прихожанам, так як їхні духовні потреби ставляться вище сімейних потреб, головний тягар виховання дітей та домашнього побуту лягає на плечі матушки. Саме тому велике значення має її духовний і фізичний стан. Все, чим наповнена її душа, вона передасть своїм дітям.

Я вважаю, що кожна жінка щаслива, якщо вона відчуває любов і турботу свого чоловіка - це вчасно сказані слова підтримки, співчуття, духовна настанова. Як і у будь якій сім’ї, у сім’ї священика бувають складні періоди, непорозуміння. У ці моменти головне вчасно стримати свій гнів, не дозволяти собі говорити образливих слів. Кожну ситуацію можна обговорити і знайти з Божою допомогою спільне рішення. Як вчили старші люди «ніколи не можна лягати спати з образою на душі», треба знайти у собі силу і смирення попросити прощення один у одного і примиритися, не виясняючи хто винен у цій ситуації.

Кожен день треба починати з чистого листка, дякуючи Богу за прожиті дні і просити допомоги на майбутнє.

Матушка Марина Швед (с. Рудківці, Кам’янець-Подільський район):

Секрет сімейного життя дуже простий. Він полягає в любові, турботі, піклуванні, дружбі, в молитві, в розумінні… В Біблії дуже гарно сказано про сім’ю: И сказал Господь Бог: «Не хорошо быть человеку одному» и сотворил ему помощника, соответственного ему…

Міцна родина не падає з неба, не дається в нагороду, як приз. Міцна родина потребує великих зусиль, терпіння, розуміння і любові.

Сім’я – це те місце де тебе люблять, де лікуються душевні рани, де приймають тебе таким, як ти є. Звідки не хочеться йти, а повертаючись з буденних турбот, ти, ніби спраглий, напиваєшся води.

Сім’я – це діти. Це частина нас, наше продовження. Бути батьками – це взяти на себе Божий дар – дітей. Бути для них прикладом любові, мудрості, мужності, послухання і смирення. Дивлячись, як ви молитеся і ваші дітки будуть молитися. Якщо ви радієте і не сумуєте, то і діткам легше буде долати труднощі. Так як ми піклуємося про наших батьків, так і вони піклуватимуться про нас в старості. Якщо ми будемо милосердні, і діти наші будуть турбуватися про ближніх і дарувати частинку своєї душі знедоленим. І якщо ми постійно перебуваємо в спілкуванні з Богом, то і діти наші зростатимуть в любові Небесного Отця.

Ми разом з батюшкою одружені вже 18 років, виховуємо чотирьох діток, і звичайно ж, в нас трапляються конфлікти у сім’ї. Причини їх різні, але секрет їх подолання один, і він полягає в молитві. Зазвичай подружжя повинно намагатися не допускати кризових ситуацій, але якщо вони виникли, то найперше просити допомоги у Бога.

Ми прийшли в цей світ дарувати любов і добро, хоча часто про це забуваємо. Дружина ділиться з чоловіком радощами, що приніс їй новий день. Чоловік розповідає про свої досягнення, дітки діляться своїми успіхами… І цей обмін емоціями робить кожну людину, яка проживає в цій сім’ї, щасливішою.  І, навіть, якщо хтось засмучений чи пригнічений, то саме в сім’ї він отримає величезну підтримку.

Ми часто спілкуємося з сім’ями, в яких виникають певні труднощі, і коли ми їм говоримо про молитву, то більшість чоловіків не знають молитов. І тоді батюшка пропонує їм просто поговорити з Богом, попросити допомоги своїми словами, як можуть. І Господь обов’язково відповідає на таку молитву. Ми не чуємо Його голосу, Він відповідає через людей, через певні ситуації в житті. І все в житті цих сімей, слава Богу, налагоджується.

Знаєте, кажуть: «Коли Бог буде на першому місці, то все, буде на своєму». Господь постановив главою сім’ї чоловіка, і якщо чоловік мудрий, молиться і просить Божого благословення на сім’ю, то і дружина, і діти живуть в любові і радості. Їх життя набуває змісту і не залежить від зовнішніх чинників: від думки оточуючих, від розміру заробітної плати, від настрою близьких. І звичайно ж дружина, якщо вірить та підтримує свого чоловіка, то і сім’я тоді буде будуватися на розумінні та допомозі один одному. Жінкам дарована велика сила – сила молитви! Це і материнська молитва, і молитва за свого чоловіка, і молитва за сім’ю. І тільки молитва може породити любов, навіть в самому закам’янілому серці.

Не забувайте дякувати рідним за любов, яку вони вам дарують! І нехай дорогим вам людям буде біля вас тепло!

Матушка Анна Ружицька (м. Київ):

Що таке традиційна сім'я? Наразі, в Україні, нажаль, це не татко+мама+діти, це мама і малюки. Тобто, дедалі більше сімей неповних, сімей, що в кризі, саме тому, питання традиційної православної сім’ї стає все більш актуальнішим. Всі хочуть бути щасливими. Людям потрібна повнота сімейних стосунків. Все більше людей цікавляться, шукають інформацію і прагнуть змін на краще. А ще сучасні соцмережі наповнені всілякими курсами, гайдами і іншим, але їх зміст рідко наповнений просімейним сенсом. Реклама, передачі на ТБ, блогінг, та й нові закони - усе це працює не на користь сім'ї. Тому потрібно обирати ретельно, що і кого дивитись та слухати. 

Сім'я священника має усі ті ж виклики і випробування, що і будь яка родина в Україні. Гармонія сімейна для мене - це баланс, а щастя - в миттєвостях, що надовго закарбовуються в пам'яті і допомагають пережити буремні часи.  Добре, коли таких моментів багато. Сім'я - це щоденна, щохвилинна праця, служіння один одному в повсякденні. Мене завжди втішають можливості зробити щось приємне для чоловіка. Добре, коли в родині немає таємниць, а рушійною силою є любов.  

Не існує універсальних рецептів щастя, але усі ми знаємо яка має бути любов, у нас є чітка інструкція з послання Коринфянам. Якщо керуватись нею в повсякденні, то результатом будуть міцні подружні стосунки, у яких добре і чоловіку, і дружині, і нащадкам.

Тож нехай Милостивий Господь відповідає на усі сердечні прохання, а любов, мир і злагода панують в українських родинах! Бережіть один одного!

Матушка Людмила Дмитрюк (м.Чернівці):

З батюшкою Сергієм, своїм майбутнім чоловіком, я познайомилася в архієрейському хорі м. Чернівці. Разом ми вже 14 років подружнього Богом благословенного життя. Коли прийшли в єпархію просити благословення на  вінчання, то Блаженніший Владика Онуфрій, а тоді ще архієрей Чернівецько- Буковинської єпархії сказав до батюшки: «Що знайшов собі супружніцу?» Я вперше почула тоді це слово, таке ніжне, повне гідності та незвичне. Хотілось, щоб кожен чоловік так називав свою дружину. Батюшка відповів: «Так, Владико Святий». Владика благословив нас на вінчання.

В нас  підростає 5 діток, 5 гарних синів. Ми щасливі, що нас є багато, а в хаті шумно, радісно та все верх дном. Бог допомагає нам всім сімейством бути разом на вечірній, літургії, в хресних ходах.

Я вважаю, що секрету сімейного щастя немає. Він відкритий та доступний всім - це бажання бути сімейним, віддавати себе всього своїй половинці та  своїм «маленьким копіям», присвятити все життя їм. Їм - це найближчим та найдорожчим, десь далеко не ідеальним, але найкращим, ТВОЇЙ СІМ'Ї. Терпіти, вчасно змовчати, а в іншій ситуації розрадити, на чомусь обережно настояти, любити, пробачати та безліч інших почуттів виявити. Нам всім дуже потрібна любов, розуміння, щоб нас пригорнули та пожаліли.

Сім'я  - це доповнення один одного, як правильно складений пазл, всі частинки пазлу різні, мають свій малюнок, форму, а разом сім'я - це завершеність, яка не потребує доповнень, хіба що поповнень.

Сім'я - це союз тільки чоловіка та жінки, як заповідав Господь, і ніщо інше, як нам тепер нав'язують та заставляють терпимо відноситися до Содомського гріха. Це війна проти неба! А з небом не воюють, а просять про «снисхождения». Нічого вищого за традиційну сім'ю немає, хіба що чернецтво.

Більш гармонійного та ідеального не може бути, як батько і мати йдуть в супроводі своїх діток, всі радісні, і навіть коли дітки вередують, нічого не змінюється в цій прекрасній картині. Не раз вже коли ми проходячи вулицею, гуляємо та граємось з дітьми, нас зупиняють незнайомі люди і кажуть: «Яка ви прекрасна сім'я, які у вас гарні діти! Дай Бог вам здоров'я».

Ну є в наших людях особливе та трепетне ставлення до сім'ї! Є! Правильне ставлення! Лише треба зберегти цей великий дар Божий, виховувати в наступних поколіннях розуміння сім'ї в повному обсязі, бажання її створювати та нести відповідальність, дорожити, бо вона повинна бути одна на все і за все життя.

Але без Господа це неможливо… Ніщо і ніхто так не зближує людей, як Господь, це лиш єдиний надійний зв'язок між ними.

Бог сподобив, ми з батюшкою Сергієм несемо послух на приході вже 10 років. За життя трапляються неприємності, проблеми, пригоди. Знаємо, що в допомогу приходить тільки молитва, особливо дитяча. Не раз, в таких здавалося б дрібницях, просимо своїх дітей, щоб помолилися «за те і те, за когось, за себе».

Просіть Господа про дар сім'ї! Хто вже має - бережіть і любіть свою сім'ю понад все!

Хто знає, можливо, Святий Господь, побачивши таке відношення до сім'ї, взаємну любов двох сердець - супруга та супружниці, дарує і нам таку кончину як у святих благовірних князя Петра та княгині Февронії. І про когось із нас, можливо, скажуть: «Це було таке сімейство, яке навіть смерть не змогла розлучити!»

Бесіди вела Олена Сухиніна