Єпископ Моравичський Антоній (Пантеліч), представник Патріарха Сербського Іринея на урочистостях на честь 1030-річчя Хрещення Русі в Києві, висловив підтримку канонічній Православній Церкві й дав оцінку політичним і розкольницьким рухам в Україні.

Єпископ Моравичський Антоній. Фото Наталі Горошкової

– Кожному православному віруючому зрозуміло: в розколі немає благодаті.

Де розкол, там немає Христа, немає Церкви, немає нічого такого, заради чого варто було б жертвувати, у що варто було б вірити. Там можуть бути тільки політичні наміри або національні визначення. Для сербських віруючих розділення Церкви це не просто абстрактна тема. Ми теж переживаємо свій розкол, у нас дуже схожі сценарії. У нас теж хочуть створити Чорногорську помісну православну церкву.

Ми, представники Помісних Православних Церков, приїхали на урочистості присвячені історичній даті – 1030-річчю Хрещення Київської Русі, щоб підтримати канонічну Церкву в Україні, яка знаходиться під омофором Блаженнішого Митрополита Онуфрія.

І такої підтримки не буде у розкольників.

Жодна з Православних Помісних Церков не прийме участь в цих урочистостях.

– Як відомо зі ЗМІ, людей силою зганяють на хресний хід «Київського патріархату».

– Це натовп безблагодатності, на чолі якого немає Бога, перш за все. Це не можна називати Церквою, тому що це не є Церква.

Це натовп людей, у яких немає ієрархії, який не має апостольського спадкоємства. Їх ієрархія низвержена з Церкви, у них немає благодаті і всі дії і молитви, які вони чинять, не дійсні.

– Чи має право влада втручатися в справи Церкви?

– Я не розумію, яке право має влада щось вирішувати в Церкві. Ми, громадяни і Церква, не втручаємося в рішення політичних питань. За яким правом держава втручається в церковну політику?!

Церковна політика виходить за рамки державної політики, і вона має свої канони,
а не державні закони.

Держава може тлумачити свої закони в рамках юриспруденції держави. А Церква діє в рамках канонів церковних, в яких бере участь вся повнота Церкви, Вселенське Православ'я.

Про яку автокефалію ми можемо говорити з якимось розкольником, який не має ніякого священного сану?! Він звичайна людина – Михайло Денисенко. Він не єпископ і не священик.

За церковними канонами, він позбавлений сану і всі дії, які вони вчиняють, аж до хрещення, не визнаються, тому що вони не взаємодіють з Церквою.

Всі безосновне і безблагодатне. Як чаклуни і ворожки. Що до ворожки піти, що до Філарета.

Записала Наталя Горошкова