Основна мета проекту – заволодіти майном СПЦ у Хорватії.

У Хорватії окреслюються небезпечні тенденції щодо відокремлення православних від Белграда та Сербської Патріархії: самопроголошена «Хорватська православна церква» (ХПЦ) ставить собі за мету отримати від Фанара томос про автокефалію за прикладом України та Македонії. Про це заявив президент Центру документації та інформації «Верітас» Саво Штрбац. На думку експерта, метою довгострокового проекту є витіснення із Хорватії Сербської Православної Церкви та присвоєння всього її майна, повідомляє RTRS.

Хоча ХПЦ ще не вдалося зареєструватися у Реєстрі релігійних громад Хорватії через адміністративні перешкоди з боку нинішнього уряду, Штрбац вважає, що це справа часу, а коли реєстрація відбудеться, самопроголошений архієпископ ХПЦ Олександр та його покровителі в Хорватії активізують свою кампанію із залучення послідовників, кількість яких, за офіційними даними, на сьогодні сягає майже 16 тисяч людей.

«Ця цифра, якщо ми порівняємо з іншими релігійними громадами, за винятком Римо-Католицької Церкви, є великою і дуже інтригуючою. Виникає питання, хто ці люди, які оголошують себе хорватами православної віри у той час, коли в Хорватії відбувається хорватизація та католицизація сербів», – запитує Штрбац і відповідає на нього.

Більшість із передбачуваної «пастви» ХПЦ – ймовірно, серби, які воювали у хорватській армії. Їхня чисельність становить від 10 до 12 тисяч, а про релігійну та національну приналежність говорить їхнє об'єднання «Хорватські захисники православної віри».

Окрім них у ХПЦ розраховують, що до них прийдуть болгари, росіяни, македонці, чорногорці та представники інших національностей, які оголошують себе православними, тому оперують цифрою 40 тисяч потенційних послідовників.

Сама ж ХПЦ сьогодні поділяється на декілька течій. У першій із них – послідовники ініціатора проекту Іво Матановича, котрий до своєї смерті у 2016 році наполягав на тому, що був членом організації устаської молоді, а його батько був устаським офіцером у концтаборі Ясеноваць.

Після його смерті, за словами Штрбаца, на перший план вийшов «архієпископ» Олександр (Іванов), який приїхав до Хорватії у 2013 році з Болгарії, де він був оперним співаком та мером одного з міст, а до цього ще й священиком.

Третім прибічником ХПЦ є нинішній самопроголошений «архієпископ Загреба» та голова так званого «Священного синоду Хорватської православної митрополії» Боніфацій Шкулич, за народженням хорват із ім'ям Андрія, хрещений у католицтво.

«Шкулич, який стверджує, що прийняв православ'я, говорить про отримання ним від греків згоди на заснування ХПЦ. Болгарський розпоп Олександр, намагається зробити те саме. Усі три групи змагалися за те, хто з них надійніший та оригінальніший наступник ХПЦ з часів Незалежної держави Хорватії та Анте Павелича. І всі вони прагнуть отримати у Вселенського Патріарха томос за прикладом того, як отримали його українці та македонці, і як намагається це зробити невизнана «Чорногорська православна церква» у Чорногорії», – каже Штрбац.

Додаткова проблема, за його словами, полягає в тому, що намір відокремити Православну Церкву на території Хорватії від Белграда та Сербського Патріархату підтримують серби, які мають вплив у Хорватії, та за її межами – журналісти Юрій Крсник, Тихомир Дуймович та Марко Юрич. Вони просувають ХПЦ та допомагають їй поширювати численні історичні фальсифікації про Сербську Церкву на території Хорватії, а також про національність вчених Миколи Тесли та Милутіна Міланковича.

Хоча твердження «болгарина, який оголошує себе хорватом, настільки ж вірогідні, як і його уявлення про те, що він архієпископ», Штрбац вважає, що всі ці фальсифікати в Хорватії падають на благодатний ґрунт і підганяють самозваного главу невизнаної церкви заволодіти майном СПЦ, що є основною метою всього проекту.

«СПЦ завжди була у Хорватії і має там багаті активи. Це не лише храми, ліси, луки, виноградники та інші матеріальні блага, але й ікони, фрески та ризниці. Ось чому промоутери ХПЦ мріють отримати всі ці блага», – наголошує Штрбац.

Вони не відмовляться від своїх намірів і розраховують, що після уходу прем'єр-міністра Хорватії Андрія Пленковича та Президента держави Зорана Мілановича, які перешкоджають реєстрації ХПЦ у Реєстрі релігійних громад, влада надасть їй можливість зареєструватися і допоможе почати полювання на томос від Вселенського Патріарха.