Томос про канонізацію проголосили на засіданні Священного Синоду 21 травня 2023 року.

Румунська Православна Церква приэднала до лику святих митрополита Унгро-Влахійського Неофіта Критянина. Синодальний томос про канонізацію проголосили 21 травня 2023 року у Патріаршому соборі у місті Бухаресті, повідомляє basilica.ro.

«Серед гідних і сповідуючих архієреїв, які опікувалися румунськими віруючими, значиться і святитель мученик Неофіт Критянин, митрополит Землі Румунської», − йдеться у томосі.

Майбутній святий народився на острові Крит близько 1690 року, був вихований у православній вірі і з юності прийняв чернечий постриг. Зростаючи духовно, вивчивши богослов'я та науки того часу, став сам ученим та доброчесним ченцем. За свою ерудицію та побожне життя був призваний до Валахії вчителем дітей господаря Костянтина Маврокордата (1711–1769).

27 січня 1737 року був висвячений на єпископа. Після переходу до Господа митрополита Валахії Стефана II, «за порадою всього шляхетного дворянства і всього церковного кліру», 7 листопада 1738 єпископ Неофіт був обраний митрополитом Унгро-Влахійським.

Владика підтримав запровадження румунської мови в богослужінні, відновив Митрополичу друкарню в Бухаресті, де, в основному за свій рахунок, видавав численні богослужбові та повчальні книги мовою народу. При ньому румунською була опублікована велика кількість літургійної літератури, в тому числі Євангеліє і Тріодь. Святитель зробив істотний внесок у покращення умов зберігання книг у Митрополичій бібліотеці, для якої виділив спеціальну будівлю та передав у дар близько двохсот рукописів та книг з особистого зібрання.

Вчений богослов, митрополит Неофіт написав і залишив поколінням християн два короткі трактати грецькою мовою: «Про чудесне» і «Про причастя Святих Тайн спокушеними уві сні»; залишив шляхові нотатки про історію монастирських поселень та деяких церков у Валахії, написані грецькою мовою, а також забезпечені історичними, географічними та етнографічними даними; зафіксував пам'ятки церковної епіграфіки.

У той же час митрополит Неофіт підтримав ініційоване святителем Василем з Пояни Марулуй відродження ісихазму, засвідчивши, що ця духовна практика є істинно православною і слідує досвіду святих отців Церкви.

Як «екзарх рівнин» митрополит Неофіт піклувався про румунських віруючих у Трансільванії, які з 1701 року були позбавлені присутності православного ієрарха. Незважаючи на заборону трансільванської влади, архієрей висвятив для місцевих парафій кілька священиків. За його діяльність Константинопольський Патріархат надав йому титул «намісника престолу Кесарії Каппадокійської», який з 1776 став постійним титулом митрополитів Валахії.

Святитель Неофіт Критський був головним прихильником скасування кріпосного права, за яким селяни перебували у залежності від бояр, у маєтку яких вони жили. Він називав цей стан «нікчемною, навіть великою шкодою для християнської душі», вважаючи, що «брати у Христі не повинні бути під ярмом рабства». Його душпастирська любов виявлялася у захисті народу, пригнобленого правителем фанаріотів Матеєм Гікою (1752-1753). За свідченням літописців, одного разу митрополит Неофіт «велів бити в дзвони і, зібравши весь народ Бухареста, взяв хрест у руку і крикнув: "Слідуйте за мною!", після чого «вони вирушили до султанського посланця, якому поскаржилися на всі злочини імператора».

Розгніваний поведінкою архієрея, Матей Гіка таємно наказав його отруїти. Незабаром після цього, 16 червня 1753 року, митрополит Неофіт преставився до Бога як святитель-мученик, похований поблизу Митрополичого собору в Бухаресті.

«Розуміючи богоугодне життя цього праведного ієрарха, пастиря Румунської Митрополії, відзначаючи його похвальну старанність у служінні Богу і сумлінному румунському народу, дотримуючись Священного Передання Православної Церкви і закликаючи на допомогу благодать Пресвятої, Єдиносущої, Животворної і Неподільної Троїці, ухвалили, мученика Неофіта Критянина, митрополита Валахійського, щоб відтепер і навіки святителя мученика Неофіта Критянина, митрополита Валахійського, приєднати до лику святих Церкви та згадувати у хвалебних піснеспівах у день його свята, 16 червня кожного року», − йдеться у визначенні Священного Синоду Румунської Православної Церкви.

Томосом про канонізацію встановлено внести ім'я мученика в синодальний Синаксар, богослужбові книги та святці Румунського Патріархату, скласти службу і життя святителя Неофіта Критянина, митрополита Валахійського, а також написати ікону, накресливши його образ «поряд з іншими святими, у церквах, які будуть споруджені з основи або будуть розписані відтепер».