Митрополит Антоній (Паканіч) про найтаємничіший псалом.

122-й псалом найтаємничіший. У нім є присутній своєрідний концентрат мудрості. І в цій мудрості вища справедливість життя.

Рядки псалму алегорично говорять про основи всесвіту, вищий сенс буття, уготовану людству долю.

Людині, що зрозуміла зашифровані в псалмі звернення відкривається новий світ, небачений досі.

«Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього! Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме».

Єрусалим – Церква Небесна, що панує на Небі і затверджена на землі. Церква Небесна – продовження Церкви земної. Вона приймає праведників в обійми свої під час переходу.

Ті, що живуть з Богом вже на землі торкаються душею Небесної обителі, стопи тих, що люблять Бога – в Її притворі. «І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого» (Откр. 21:2).

«Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом».

В усі голоси співають Ангели і сурмлять небесні труби: Єдиний Святий, єдиний Господь Ісус Христос, во славу Бога Отця. Амінь.

Цей чудовий спів лунає з усіх боків, і немає йому кінця.

Місце, де мешкає ім’я Господа, місто світу, де Божий народ вічно живе разом з Богом.

«І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними» (Откр. 21:3).

«Куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати! Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового».

Усі пророки і святі служать Господові в Царстві Його, постійно розмовляють з Ним. Досконале Боже домобудівництво відкривається їх поглядам. Божа премудрість розлита скрізь. Новий світ розкривається в усій красі.

«І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!» (Откр. 21:5).

«Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе! Нехай буде мир у твоїх передмур’ях, безпека в палатах твоїх!».

Земне життя – боротьба, терен для змагань, небесне – вічний мир, нове народження, тамування Богожадання.

«Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води» (Откр. 21:6).

«Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі! Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!».

Святі досягають досконалості, коли уподібнюються Богові виявленням любові своєї та людяності в усьому. Коли набуває хто любов, вдягається в Самого Бога і наслідує Його Царство.

«Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!» (Откр. 21:7).