Розшифрування відповідей Блаженнішого Митрополита Онуфрія на запитання журналістів Чорногорії.

В межах триденного візиту до Чорногорії Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій дав прес-конференцію представникам місцевих ЗМІ. Журналістів, зокрема, цікавила сучасна ситуація в житті Української Православної Церкви, ставлення до так званої «Православної церкви України», а також враження Блаженнішого Владики від міжцерковних зборів, що відбулися в Аммані.

Нижче публікується розшифрування відповідей Предстоятеля Української Православної Церкви.

Про Святу Церкву і спроби політиків управляти Нею

– Останнім часом події в Україні та Чорногорії знаходяться в епіцентрі уваги всього православного світу. Ми прекрасно розуміємо ситуацію, у якій знаходиться ваша Свята Церква, бо щось подібне переживала і частково продовжує переживати і наша Церква.

У церковній історії бували як часи спокійного розвитку, так і часи мучеництва і сповідництва. Однак Господь завжди перебував зі Своїм народом і ніколи не залишав Свою Церкву. Упевнені, що не залишить Господь Свою Церкву і тепер. І допоможе у випробуваннях, які вона переживає і в Чорногорії, і у нас в Україні.

Понад 30 років тому після падіння комуністичного режиму, ще до проголошення незалежності, в Україні виник розкол, який за підтримки деяких представників державної влади і політиків існує донині. На жаль, цей розкол тепер вийшов за межі України і загрожує розділити усе світове Православ'я. Українські розкольники, які без покаяння були прийняті в спілкування Константинопольським патріархом його одностороннім рішенням, не мають апостольського спадкоємства. Це не тільки робить неможливим євхаристичне спілкування з ними, але й оскверняє Церкву Христову.

Святий апостол Павло вчить нас, що «Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб Вона – Церква – була свята й непорочна».

Сумно, що такими незаконними діями порушується не тільки принцип церковної соборності, апостольське спадкоємство, а й опоганюється моральний образ Церкви Христової. У зв'язку із цим мені хотілося б від імені Української Православної Церкви висловити вдячність вашій Святішій Сербській Православній Церкві за ту канонічну й святоотецьку позицію, яку ви зайняли щодо невизнання розколу в нашій країні.

Незважаючи на випробування останніх років наша Українська Православна Церква не тільки вистояла, не тільки залишилася найбільшою Церквою України, але стала ще сильнішою. Сьогодні наша Церква налічує 53 єпархії, близько 12300 парафій, 250 монастирів. У лоні Української Церкви несуть свій послух понад 100 архієреїв, 12400 священнослужителів, приблизно 4600 ченців, котрі опікують багатомільйонну українську паству.

Нерідко бувало і в наш час буває так, що політики піддаються спокусі втручатися у церковне життя й використовувати Церкву у власних інтересах. Політики хочуть управляти Церквою, однак Церква не повинна піддаватися на ці спроби. Церква не може змінюватися на догоду вимогам людським. Ми розуміємо, що Церква незручна для гріховної людини, яка звикла жити по своїх пристрастях. Однак не Церква повинна змінюватися і підлаштовуватися під вимоги грішної людської природи. Змінюватися повинна сама людина. Людина має намагатися стати кращою, чистішою й уподібнюватися Христу. Святий апостол Павло говорить: «Будьте наслідувачами мене, як і я Христа».

Дорогі владики, брати і сестри, усі віруючі святої православної Чорногорської землі! Нас приємно дивують ваші численні хресні ходи, що охопили вже близько половини населення країни, відбуваються на зміцнення духовності та на захист ваших святинь. Нас приємно дивує ваше стояння у вірі, ваша згуртованість і відродження православної віри в Чорногорії. Для нас, православних українців, ваш приклад дуже надихаючий. Ми сьогодні тут із вами, щоби не тільки розділити радість свята, а й підтвердити ще раз істинність Біблійних слів: «Брат от брата помогаем, яко град тверд и огражден».

Про церковне майно

– Наша Церква до революції володіла великим майном. Сюди входили землі, церковні споруди (храми, монастирі), комплекси небогослужбового призначення (недільні школи, будинки для людей похилого віку, інтернати)... Усе це було власністю Церкви, але після революції відібрано державою, і, на жаль, досі не відновлено.

Переважна частина майна, яким ми [сьогодні] володіємо, є власністю держави.

Є храми, побудовані вже після утворення незалежної України, – вони знаходяться у власності громад. А старі, дореволюційні історичні будівлі, на превеликий жаль, Церкві ще не повернули. Але ми сподіваємося, що це відбудеться, бо частина України хоче вступити в Європейський Союз, а згідно із законодавством Європейського Союзу Церкві повертається усе її майно.

Про розкольницьку «Православну церкву України»

– Так звана «Православна церква України» – це неканонічне угруповання, у якого немає апостольського спадкоємства і канонічності рукопокладень. Тому, не маючи священства, вони не можуть називати себе Церквою.

Те, що деякі політики, котрі створили цю «Церква», намагаються штучно надати їй законності – не є правильним.

Ми поважаємо всіх політиків, у тому числі і цих, любимо їх, але й говоримо, що Церква сама визначає свої бажання – не через політиків. І Церква повинна існувати навколо Христа.

...Бажання людини стати Патріархом, бажання політиків мати свою «Церкву» – не є серйозним аргументом, щоби створювати якусь церковну групу. Є канонічна Церква, Митрополія. Наше завдання – підкорятися вірі й жити по вірі, а не створювати «Церкви», які б догоджали людині, а не Богу.

Про провокаційні заяви Посольства України в Чорногорії

– Ми приїхали сюди, щоби взяти участь у святкуванні Сербської Православної Церкви, щоби зустрітися і помолитися з віруючими православними християнами, які населяють Чорногорію.

А із заявами, опублікованими від імені українського Посольства, ми розбиратимемось після свята.

Про збори в Аммані

– Найпозитивніше, що ми винесли зі зборів в Аммані, – ми побачили один в одному бажання бути єдиними і свою єдність будувати на православних принципах, на любові та вірності Христу. Ми усі розуміли і розуміємо, що справжня єдність, що корисна і для земного життя, і для небесного спасіння людини – це єдність у Христі і з Христом, через зберігання законів та заповідей, які дав нашій Церкві Христос.

Щодо комюніке – що б ми хотіли побачити в ньому, але не побачили... Я б хотів, щоби стосовно України пролунали більш певні рішення. Але з приводу України сформульовано так, що збори закликають продовжити діалог з питання України з усіма Помісними Православними Церквами.