Молитва повинна підносити, а не висіти мертвим крилом, що не приносить жодного подвигу.

Чим глибше людина розуміє, що Бог є все, тим сильніша її молитва. Про це сказав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у проповіді під час Літургії в храмі преподобного Серафима Саровського столичного храмового комплексу ікони Божої Матері «Скоропослушниця» 13 лютого 2022 року, в Неділю про митаря і фарисея, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Як зазначив Предстоятель, готуючи вірних до Великого посту, Церква говорить, що настає час посиленої праці в пості, покаянні та молитві.

«Кожна людина створена, щоб дивитись на Бога й радіти. Якщо ти маленького духовного зросту, тобто твій розум не може побачити Бога і розібратися, яке вчення про Христа є істинним, тоді піднімися на дерево посту, і звідти побачиш Спасителя. Не через призму іншої особи, а віч-на-віч», – сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Піст і молитва, продовжив Архіпастир, – ті два крила, які підносять людину над тлінним і гріховним.

«Церква вчить нас, якою має бути молитва, щоб вона підносила, а не була мертвим крилом, що висить і не приносить жодного подвигу. Правильна молитва є смиренною молитвою. Людина має в молитві пам’ятати, що Бог є все, що Бог є сенс нашого життя, Бог є краса нашого життя, Бог є світло нашого життя, Бог є любов, Бог є добро, Бог є милосердя, Бог є мир, а ми – порох і попіл, ми – ніщо, бо створені Богом із нічого… На цій підставі, що Бог є все, а я – ніщо, має ґрунтуватися наша молитва. І ми повинні так говорити: ”Господи, Ти є все, а я – ніщо, помилуй мене, нікчемність!» – сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Предстоятель зазначив, що якщо людина не виконує у своєму житті волю Божу, то сповнюється збентеженням і розпачем. А якщо живе і підносить правильну молитву, то пізнає щастя і блаженство.

Архіпастир закликав віруючих змушувати себе до смирення і дякувати Богові за все.

«Якщо людина смиренна, то її душа здатна вмістити спасительну Божественну благодать, а якщо людина одержима гординею, то гордість, наче іржа, роз’їдає її душу. Коли людина змушує себе до смирення і бачить в інших образ Божий, то мириться навіть із ворогом. Така людина приємна у будь-якому суспільстві. А якщо людина горда, то вона, навіть якщо не має ворогів, створює їх для себе, а зрештою і миролюбним людям стає неприємною. Це властивість гордині, що спотворює людину», – сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Смиренного Господь підносить, а того, хто звеличується – упокорює хворобами, скорботами, труднощами, зауважив Архіпастир.

«Краще будемо вчитися смиренності. Це менш болісно, ніж коли Господь упокорює нас. Людина завжди щаслива, коли смиренна, а гордому все незручно, завжди він чимось незадоволений. І причина незручності – гординя, яка закриває Бога від людини. А якщо ми не бачимо Бога, то – нещасні», – підсумував Блаженніший Митрополит Онуфрій.