Благодать Божа, подарована Воскресінням Христовим, яка неосяжна для очей і розуму, є і допомагає долати земні труднощі.

Якщо людина має бажання, то може жити так, що всі люди дивуються, – як жили відлюдники, затворники Печерські і святитель Афанасій Константинопольський, Лубенський чудотворець. Про це сказав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у проповіді під час Літургії у Мгарському Спасо-Преображенському чоловічому монастирі 15 травня 2019 року, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Кожна людина може знайти час і для молитви, і щоб зробити якусь добру справу. Головний стимулятор – це наше бажання, тоді Бог допомагає людині робити все… У тих умовах, як жили пустельники – 60-70 років у пустелі, нічого не маючи: ані одягу, ані їжі, як жили преподобні затворники Печерські – роками у печерах, нормальна людина не проживе, помре від нудьги. А вони бачили там світло Боже! Це говорить про те, що коли людина бажає, то Бог допомагає їй творити велике і славне, творити таке, що інші ніколи не зроблять», – зазначив Предстоятель.

Блаженніший Владика також згадав про духовний подвиг святителя Афанасія Константинопольського, який залишив своє земне життя саме у Мгарському монастирі і сьогодні «молиться за тих, хто живе в обителі, хто відвідує її, хто трудиться, за всіх людей молиться».

Блаженніший Митрополит Онуфрій зазначив, що Мгарська обитель – дуже древня, відзначає цьогоріч 400-літній ювілей, і, Промислом Божим, у ній відбувалося багато чудес.

Владика згадав про одне сучасне диво, пов'язане з монастирем. Як розповів Предстоятель, дивовижний випадок трапився з капітаном підводного човна на початку 90-х років ХХ ст. Човен зазнав катастрофи, та кисневих балонів не вистачало на весь екіпаж. Дивом вдалося піднятися на поверхню майже всім, на човні залишилися тільки капітан і матрос, однак часу і кисню вже було обмаль.

«Вони взяли останній балон, випливли з човна, та щось сталося з матросом, він почав швидко підніматися нагору, а цього, через надсильний тиск, робити не можна, і потяг за собою капітана… Капітан втратив свідомість, раптом йому явився світлий муж і каже: «Не бійся, все буде добре!». Оговтався капітан уже на воді. А матрос був мертвий», – продовжив розповідь Владика.

Але й після цього випадку капітан залишився невіруючим. Тільки згодом, коли він проїжджав повз Мгарського монастиря, і, зайшовши всередину, «несподівано побачив на іконі зображення саме того «світлого чоловіка», який його врятував із човна, – покаявся, і в доброму християнському житті завершив своє земне мандрування».

«Це чудо говорить про те, що благодать Божа, подарована Воскресінням Христовим, яка неосяжна для очей і розуму, є і допомагає долати земні труднощі і бути людиною у випробуваннях земних», – резюмував Митрополит Онуфрій.