Необхідно діяти вже зараз, вважає Олег Денисов.

Релігійні громади Української Православної Церкви та мобілізованих священиків слід захищати з опорою на міжнародні інстанції. Про це сказав Олег Денисов, голова правозахисної організації з консультаційним статусом при Економічній та Соціальній Раді ООН «Public Advocacy», у коментарі 3 жовтня 2024 року.

Правозахисник зазначив, що ухвалений Верховною Радою Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», спрямований на заборону Української Православної Церкви, суперечить нормам міжнародного права та національного законодавства, але, ймовірно, він виконуватиметься на рівні України.

«І тут велика проблема в тому, що дуже складно організувати юридичний захист громад у такому масовому обсязі, але його потрібно організовувати – з опорою на міжнародні інстанції. Тобто релігійні організації УПЦ мають вже зараз готуватися до судових процесів, ми можемо надати необхідну допомогу в організації такої роботи. У тому числі з опорою на міжнародну адвокатуру, на безпосередню роботу в Європейському суді з прав людини, у комітетах ООН та зі спецдоповідачами, які можуть у більш прискореному порядку видати юридичну реакцію у форматі обов'язкових рішень щодо України», – сказав Олег Денисов.

Він наголосив, що шлях зобов'язувальних рішень – єдине, що залишається, і його потрібно пройти.

«Тому я рекомендую громадам УПЦ готуватись до такої діяльності. Судовий захист має бути активним і, знову ж таки, підкреслю – з опорою на міжнародні інстанції», – сказав Олег Денисов.

Коментуючи ситуацію із силовою мобілізацією, яка торкнулася кліриків Української Православної Церкви, правозахисник повідомив, що «існує значний обсяг напрацьованої практики ЄСПЛ щодо реагування на факти необґрунтованих затримань, тобто затримань поза правовою процедурою».

«За певних умов, якщо не було чітко витримано правову процедуру, можливе швидке реагування з боку міжнародних інстанцій. Але для цього жертви або їхні родичі мають звертатися до таких інстанцій із відповідними заявами. Тому, якщо існують факти силових затримань поза правовою процедурою, тобто не застосовувалась правова процедура в межах кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності, це звичайні процедури, які не пов'язані з мобілізаційними процесами, або при мобілізаційному процесі застосовувалася процедура, яка не повною мірою відповідає закону, і було порушено права конкретної затриманої особи, тоді є підстави для звернення до ЄСПЛ, а також до специфічних органів ООН, які займаються питаннями затримань та правильності чи обґрунтованості застосування процедур. Ці органи можуть виносити рішення у прискореному порядку. Однак для цього, знову ж таки, необхідно, щоби надходили відповідні звернення», – зазначив Олег Денисов.

Подати запити на правову підтримку громад та мобілізованих священиків УПЦ можна за посиланням >>>