Архієрейське служіння владики було найтривалішим за восьмивікову історію Сербської Церкви.

Сербська Православна Церква прощається зі своїм найстарішим архієреєм – єпископом Шабацьким Лаврентієм (Трифуновичем), який спочив 23 січня 2022 року, за чотири дні до свого 88-річчя. Про упокій владики повідомив Патріарх Сербський Порфирій на своїй офіційній сторінці у соцмережах, повідомляє spc.rs.

«Ми з сумом прощаємося з цим чудовим архієреєм, молимо Бога за упокій його душі, і в той же час замислюємося, на що нам вказує Господь, який саме зараз закликав до себе нашого найстарішого архієрея. В особі єпископа Лаврентія були зібрані найпрекрасніші якості, які прикрашали те сузір'я сербських єпископів, які в повну суворих спокус епоху блаженної пам'яті Сербського Патріарха Германа берегли й охороняли Виноградник Господній, насаджений серед сербського народу», – написав Предстоятель Сербської Церкви.

Його Святість відзначив, що єпископ Лаврентій з повагою ставився до кожної людини, допомагав усім нужденним, любив свій народ і богослужіння, а також відрізнявся самопожертвою, здоровим патріотизмом, мудрістю уникати зайвих конфліктів та готовністю йти на компроміс на благо Церкви та народу.

Єпископ Лаврентій (у миру Живко Трифунович) прийняв чернечий постриг у 23 роки. З благословення Сербського Патріарха Германа у 1967 році заснував газету Сербського Патріархату «Православ'я». Володів трьома мовами – англійською, німецькою та російською. Під час служіння єпископом Західноєвропейським та Австралійсько-Новозеландським був першим сербським єпископом, що ступив на землі Австралії. В умовах нестачі православних сербських храмів у Західній Європі (вони існували тільки у Відні, Парижі, Бірмінгемі та Лідсі), засновував серед співвітчизників парафії, хори, сестринства та фольклорні колективи, що поступово формувалися у громади. Згодом вони купували або будували церкви, як це було, наприклад, у Берліні, Білефельді, Лондоні, Дарбі, Корбі, Лідсі, Нюрнберзі, Мюнхені.

У Дюсельдорфі в 1971 році єпископ Лаврентій придбав скромну друкарню «Острог», в якій було видано Зібрання творів святителя Миколи Сербського (Велимировича). У 1992 році владика організував перенесення мощей святителя зі США до його рідного села Лелич.

У нижнесаксонському Гіфхорні поблизу Ганновера за порадою та благословенням єпископа Лаврентія було збудовано чудовий храм святителя Миколая. Його у 1995 році відвідав Патріарх Московський та всієї Русі Алексій, а освятив нинішній Предстоятель Руської Православної Церкви. З того часу в Миколаївському храмі регулярно проводяться богослужіння, охрещено близько трьох тисяч дітей та дорослих, які перебувають під омофором Московського Патріарха.

У Сербії під керівництвом єпископа Шабацького збудовано нові та відроджено стародавні монастирі, храми та парафіяльні будинки. Минулого року єпископ Лаврентій відзначив 63-річчя монашого пострига та 55-річчя архієрейського служіння, яке було найтривалішим за восьмивікову історію Сербської Православної Церкви.

У місті Шабац (Західна Сербія) з нагоди упокою правлячого архієрея оголошено триденну жалобу.