Богослужіння очолив єпископ Нишський Арсеній.

Архієрейська літургія звершена в день престольного свята, 21 травня 2020 року, в стародавньому Погановському чоловічому монастирі на честь апостола і євангеліста Іоанна Богослова (Нишська єпархія СПЦ), який є пам'яткою культури Сербії, повідомляє Eparhijaniska.rs.

Святкове богослужіння очолив єпископ Нишський Арсеній. Його Преосвященству співслужили архімандрит Рафаїл (Голушин), ігумен монастиря Височка Ржана, а також ієрей Славіша Смільїч, архієрейський намісник Бєло-Паланський та диякони Джордже Филипович і Неманья Шево.

Прикрасив Літургію спів братів монастиря Успіння Пресвятої Богородиці із Суково.

Престольне свято в монастирі Іоанна Богослова завжди відзначається урочисто, за участю безлічі паломників. За традицією, єпископ Арсеній освячує за богослужінням святкові дари і разом із настоятелем обителі протосингелом Мардарієм (Ковачевичем) переломлює «Славський колач» – освячений святковий хліб.

Чоловічий монастир на честь апостола і євангеліста Іоанна Богослова, розташований поблизу села Поганово, побудований наприкінці XIV століття у каньйоні річки Ерма, який аж до 1927 року, до будівництва вузькоколійки, був абсолютно непрохідним. Це допомогло врятувати обитель від руйнувань і пограбувань численними завойовниками.

Під час Першої світової болгарській окупаційній армії вдалося вивезти із монастиря знамениту подвійну ікону з ликами Пресвятої Богородиці та Іоанна Богослова. Цей унікальний образ був створений наприкінці XIV століття і тоді ж подарований обителі імператрицею Єленою, дружиною візантійського імператора Маноеля Другого Палеолога, в пам'ять про її батька Костянтина Деяновича. Разом з іконостасом 1622 року, що має велику художню цінність, болгари доставили ікону до Софії, де вона тепер зберігається в Національному музеї.

Народна традиція пов'язує походження Іоаннівського монастиря зі святими рівноапостольними Костянтином і Єленою. Однак історіографія уточнює, що будувався він як дар сербського дворянина Костянтина Деяновича Драгаша і його доньки Єлени, чиї імена збережені на круглих каменях на східному боці храму. Костянтин Деянович був племінником імператора Душана, правителем частини сучасної Македонії, південно-східної Сербії і південно-західної Болгарії. Після його загибелі будівництво обителі продовжила його донька Єлена.

Монастирський храм був розписаний тільки в 1499 році невідомими художниками – вважається, що вони прибули з північної Греції.

Цікаво, що в давнину Поганово називалося Доброшево, а перейменовано було під час османського панування. Сьогодні село знаходиться на межі зникнення: за даними останнього перепису, в ньому проживає менше 30 осіб.