Ми підійшли до дуже важливої ​​і глибокої темі - кульмінації молитов освячення води. 

Перш ніж розпочнемо цю складну розмову, постараємося відповісти собі на запитання: навіщо в Таїнстві Хрещення потрібно освячувати воду?

На нього нам прекрасно відповідає протопресвітер Олександр Шмеман в книзі про хрещення «Водою і Духом»: «На початку творіння Святий Дух "носився над поверхнею води ", творячи світ, перетворюючи хаос в космос. І зараз саме Його сходження, Його сила, Його дія знову перетворюють занепалий світ в космос і життя... Очищена і відновлена ​​в своїй первозданній природі, вода повинна перетворитися в щось більше: Своїм зануренням в Йордан, Своїм хрещенням Христос перетворив її в силу викуплення за всіх людей , в носительку благодаті викуплення в цьому світі... Людина стала рабом демонічних сил через своє рабське підпорядкування світу і його матерії. Звільнення людини починається із звільнення, тобтр очищення матерії, повернення до її первісного призначенням: бути середовищем Божественної присутності і тому захистом від руйнівної диявольською реальності».

Тому вода, дана конкретна вода, яка знаходиться в хресної купелі під час даного хрещення конкретної людини, таким собі і фізичним, і духовним, таїнственним чином відокремлюється від решти світу, щоб стати купіллю зновубуття, купіллю вічності для конкретної людини, яка нині охрещується. Силою Божою і дією Святого Духа з неї виганяють біси, які можуть в ній перебувати. І сама благодать Святого Духа входить в цю воду і освячує її, робоячи її для конкретного охрещуваної людини вратами в Царство Небесне.

Отець Олександр Шмеман порівнює молитви на освячення води з євхаристійним каноном - серцем Божественної літургії, коли Святий Дух сходить на хліб, вино і воду і премінює їх в Тіло і Кров Христові. І дійсно: молитви освячення води для Таїнства Хрещення дуже схожі і за своєю структурою, і за змістом на молитви євхаристійного канону Літургії.

Так, наприклад, на початку молитов на освячення води є вірші прославлення Бога «Велий еси, Господи, и чудна дела Твоя, и ни едино же слово довольно будет к пению чудес Твоих», що перекладається як «Великий ти, Господи, і дивні діла Твої, і ніякого слова не буде достатньо, щоб оспівати твої чудеса!». І приблизно подібне славослів'я є і на початковій частині Євхаристійного канону, яка називається «префація» (з латини «вступ»): «Достойно и праведно Тебе пети, Тебе благословити, Тя хвалити, Тя благодарити, Тебе поклонятися на всяком месте владычествия Твоего…» .

В молитвах на освячення води в Таїнстві Хрещення є згадка про святих Ангелів: «Ангельския силы Тебе служат, Архангельстии лицы Тебе кланяются, многоочитии Херувими и шестокрилатии Серафими, окрест стояще и облетающе, страхом неприступныя славы Твоея покрываются». І в євхаристійному каноні є приблизно ті ж слова: «Благодарим Тя и о Службе (з грец."за Літургію") сей, юже от рук наших прияти изволил еси, аще и предстоят Тебе тысящи архангелов и тмы ангелов, херувими и серафими, шестокрилатии, многоочитии, возвышающиися пернатии, (возглашает:) победную песнь поюща, вопиюща, взывающа и глаголюща!».

Далі в молитвах на освячення води є вірші «Ты бо Бог Сый неописанный, безначальный же и неизглаголанный, пришел еси на землю, зрак раба приим, в подобии человечестем быв, не бо терпел еси, Владыко, милосердия ради милости Твоея, зрети от диавола мучима рода человеча, но пришел еси и спасл еси нас… Ты бо Бог наш, на земли явился еси, и с человеки пожил еси. Ты Иорданския струи освятил еси, с Небесе низпославый Святаго Твоего Духа, и главы тамо гнездящихся сокрушил еси змиев». Тобто йдеться про спогад Хрещення Гоподнє в Йордані і його догматичне значення для людства. Приблизно такий же спогад є і в євхаристійному каноні. Ця частина канону так і називається - «анамнесісом», тобто «спогадом» в перекладі з грецької мови. Там є такі слова: «Поминающе убо ныне спасительную сию заповедь, и вся, яже о нас бывшая: крест, гроб, тридневное воскресение, на небеса восхождение, одесную седение, второе и славное паки пришествие (возглашает): Твоя от Твоих, Тебе приносяща о всех и за вся!».

І, нарешті, закликання Бога в першому випадку для освячення води, в другому - для перемінення Святих Дарів. У першому випадку священик промовляє: «Ты убо, Человеколюбче Царю, прииди и ныне наитием Святаго Твоего Духа, и освяти воду сию» (тричі). У другому тропар третього часу і вірші призивання Святого Духа з 50-го псалма.

Досить схожі також і формули освячення води та переміни Святих Дарів. Цікаво, що в обох випадках священик триразово знаменує хрестоподібно правицею речовину Таїнства. У першому випадку - воду, в другому - агнець, вирізаний з просфори, і Святий Потир з вином, яке змішане з водою.

Зупинимося нині на першому випадку. Священик знаменує воду тричі хрестоподібно, вимовляючи такі слова: «Да сокрушатся под знамением образа Креста Твоего вся сопротивныя силы». Після кожного знамення і проголошення молитви священик дме на воду. Відповідно теж тричі.

Цікаво про цей обряд пишеться в «Настільній книзі священнослужителя». Знаменувати хрестоподібно воду потрібно обов'язково торкаючись пальцями води. Причому в перший раз злегка торкатися поверхні. Вдруге - трохи глибше. І в третій раз глибоко, занурюючи всю правицю. Подих також має бути хрестоподібним.

Знаменням Чесного і Животворчого Хреста виганяються з води біси. А подих - це символ акту творення. Тобто Бог через священнослужителя творить з води певну святиню, що освячує людину. За Уставом хрещенську воду не можна використовувати для Таїнства Хрещення. Тільки воду, освячену безпосередньо для вищезгаданого Таїнства. Хрещенську воду можна застосовувати лише у винятковому випадку - з остраху перед смертю. Коли потрібно швидко охрестити людину, що вмирає, а іншої води немає.

Утилізація води з купелі відбувається наступним чином, як написано в «Настільній книзі священнослужителя»: «По звершенні Таїнства вода з купелі виливається в чисте місце, непопираєме ногами - під дерево, під храм, в річку або в спеціальне поглиблення в землі, але не в водопровідні та каналізаційні стоки і канави».

Після освячення води священиком читається заключна молитва, в якій проситься у Господа, щоб вийшов з води лукавий дух, щоб для охрещуваного ця вода стала джерелом життя і з'єднала його з Богом.

Будемо пам'ятати, що християнин - це не просто людина. Це людина, з'єднана з Богом навічно. Господь мешкає в нас, навколо нас і поруч з нами. Ми у Христа зодягнулися і стали живим храмом Святої Трійці. Будемо завжди пам'ятати про це!

Протоієрей Андрій Чиженко