Ось і минув останній воскресний день перед Різдвом Христовим: Неділя святих отців – родичів по плоті Господа нашого Ісуса Христа. 

Вони перераховуються на початку першої глави Євангелія від Матфея. І практично зразу після родоводу євангеліст каже: «Рождество Ісуса Христа було так…» (Мф. 1:18). І йде розповідь про Різдво Христове. Причому одразу апостол і євангеліст Матфей каже, що Спаситель, саме Цей Ісус Христос є Істинним Богом і Істинною Людиною: «по зарученні Матері Його Марії з Йосифом, перш ніж зійтися їм, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого» (Мф. 1:18). З одного боку Спасителя народжує Діва. Вона є Його істинною матір'ю. З іншого боку, зачинає вона Його від Духа Святого і Отець у Нього – Бог.

Тут Матфей розкриває саме у першому Євангелії, у перших його віршах, Божественну таємницю спасіння Всевишнім людини. Бог став Людиною для того, щоб людина стала богом. Бог зійшов із неба, щоб людину на небо звести. І це не фігура мови, не літературна метафора, не філософська концепція, і не казка. А реально факт, який відбувся в історії.

І перерахування родоводу на початку глави – це «паспорт» Христа, такий самий, як у нас. Таке-то прізвище, таке-то ім'я, яке, до речі, в цьому ж розділі відкривається ангелом святому праведному Йосифу Обручнику: «Але коли він подумав це,- ось, Ангел Господній явився йому уві сні і сказав: Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, жінку твою, бо зачате в Ній є від Духа Святого; народить же Сина, і даси Йому ім'я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф. 1:20,21). Таке-то по батькові, такі-то дідусі, прадіди тощо.

Все це вказує на те, що Ісус Христос, Який реально жив, є Людиною. І водночас Він є Богом, який побажав з'єднатися з нами. Через цих же людей, названих у Новому Завіті, Він і з'єднується з усіма нами, кожному з нас стає Родичем, Рідним, більше того, всі ми, православні християни, утворюємо Церкву, яка є Тілом Христовим. І Таїнство Євхаристії, інакше називається Таїнством Причастя. Через прийняття Тіла і Крові Христових ми причащаємося, з'єднуємося з Самим Богом. І стаємо Його дітьми не за природою, а за благодаттю. Саме тому Спаситель благословляє Своїх учнів, а з ними і всіх людей молитися молитвою «Отче наш». Бог стає Отцем нашим Небесним через Відкупительний Подвиг Господа нашого Ісуса Христа.

Часто у проблемах, прикростях, негараздах ми шукаємо підтримки та опори в рідних людях: в татові, мамі, родичах, друзях. Але ми не повинні забувати Самої Рідної для нас Людини – Господа нашого Ісуса Христа. І насамперед маємо звертатися до Нього. Бо Він потім і прийшов у світ, щоб усім нам допомогти.

Протоієрей Андрій Чиженко